Ключові слова
оцінювання; атестація
ефективність
вплив
директор (керівник) закладу загальної середньої освіти
відмінність
Як цитувати
Анотація
Дослідження спрямоване на вивчення думок директорів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) щодо впливу результатів оцінювання їхньої професійної діяльності (атестації) на подальші зміни, які відбувалися в закладах освіти. Для проведення опитування використано спеціально розроблену автором анкету, яка поширювалась за допомогою інструментів Google Forms. Величина α-критерію Кронбаха свідчить про достатньо високу надійність анкети як інструменту вимірювання. Дослідження ґрунтувалося на порівнянні результатів опитування двох груп директорів ЗЗСО, які висловили діаметрально протилежні думки («абсолютно неефективна» – 135 осіб та «дуже ефективна» – 430 осіб) щодо дієвості (корисності для подальшої роботи) чинної процедури їх атестації на посаді керівників закладів освіти. Отримані результати дали змогу здійснити ранжування певного переліку найхарактерніших дій, що стосувалися трьох основних кластерів («Освітня політика та управління розвитком закладу освіти», «Професіоналізм» та «Середовище взаємодії»), а також з’ясувати бачення директорами переліку найважливіших індикаторів, за якими необхідно проводити оцінювання їхньої професійної діяльності. Методами математичної статистики підтверджено наявність статистично значущих відмінностей у подальшій поведінці керівників шкіл залежно від оцінки ними ефективності своєї атестації. Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи «Оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників». Міркування автора ґрунтуються на ідеї про те, що позитивне сприйняття педагогічним працівником, зокрема директором ЗЗСО, результатів оцінювання професійної діяльності, спряє спрямуванню його зусиль на подальший професійний розвиток та створення необхідних умов для постійного успіху всіх учнів закладу освіти.
Посилання
Лукіна, Т. (2025а). Концептуальні засади організаційної моделі оцінювання професійної діяльності директора закладу загальної середньої освіти: за матеріалами опитування. Український педагогічний журнал, (2), 65–80. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2025-2-65-80
Лукіна, Т. (2025b). Професійна діяльність директора закладу загальної середньої освіти та оцінювання її ефективності: аналітичні матеріали за результатами пілотного регіонального онлайн опитування. Педагогічна думка. https://doi.org/10.32405/978-966-644-783-1-2025-60
Лукіна, Т.О. (2007). Моніторинг якості освіти як інформаційна основа управління освітою в Україні. У Н.М. Бібік (Ред.), Педагогічна і психологічна науки в Україні: Т. 2. Дидактика, методика, інформаційні технології (с. 134–144). Київ: Пед. думка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4131
Лукіна, Т.О. (2022). Проблеми трансформації професійного розвитку керівників освіти у поствоєнний період в контексті національної безпеки України. У Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні (с. 137–140). ДЗВО «УМО» НАПН України. https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/tezy0422-t2.pdf#page=137
Brinia, V., Katsionis, C., Gkouma, A., & Vrekousis., I. (2023). Attitudes and Perceptions of School Principals about the Contribution of Evaluation to the Efficient Operation of Schools Both at the Administrative and Educational Levels. Education Sciences, 13(4), 366. https://doi.org/10.3390/educsci13040366
Burkett, J. (2020). Ineffective campus leadership: Why teachers leave bad principals. Journal of Academic Perspectives, (4). https://www.journalofacademicperspectives.com/back-issues/volume-2020/volume-2020-no-4/
Burkett, J. (2023). Evaluating Principal Effectiveness: A Review of the Literature, Journal of Educational Leadership in Action, 9 (1), art. 2. https://doi.org/10.62608/2164-1102.1127
Clifford, M., & Ross, S. (2012). Rethinking principal evaluation: A new paradigm informed by research and practice. National Association of Elementary School Principals, National Association of Secondary School Principals.
Cohen, J. (1988). Statistical Power Analysis for the Behavioral Sciences (2nd Ed.). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers.
Cronbach, L. (1951). Coefficient alpha and the internal structure of tests. Psychometrika, 16 (3), 297–334. https://doi.org/10.1007/bf02310555
Fuller, E. J., & Hollingworth, L. (2014). A bridge too far? Challenges in evaluating principal effectiveness. Educational Administration Quarterly, (50), 466–499. https://doi.org/10.1177/0013161X13506595
Fuller, E. J., Hollingworth, L., & Liu, J. (2015). Evaluating state principal evaluation plans across the United States. Journal of Research on Leadership Education, 10 (3), 164–192. https://doi-org.ezp.twu.edu/10.1177/1942775115614291
Goff, P., Salisbury, J., & Blitz, M. (2015). Comparing CALL and VAL‐ED: An Illustrative Application of a Decision Matrix for Selecting Among Leadership Feedback Instruments. WCER Working Paper, (2015‐5). https://wcer.wisc.edu/publications/abstract/wcer-working-paper-no.-2015-05
Goldring, E. B., Mavrogordato, M., & Haynes, K. T. (2015). Multisource principal evaluation data: Principals’ orientations and reactions to teacher feedback regarding their leadership effectiveness. Educational Administration Quarterly, 51(4), 572–599. https://doi.org/10.1086/598841
Grissom, J. A., Blissett, R. S. L., & Mitani, H. (2018). Evaluating School Principals: Supervisor Ratings of Principal Practice and Principal Job Performance. Educational Evaluation and Policy Analysis, 40 (3), 446–472. https://doi.org/10.3102/0162373718783883
Harlina, S., Harapan, E., & Tahrun, J. (2021). The influence of principal leadership style and work ethic a towards teacher professionalism. Journal Pendidikan Tambusai, 5(1), 2354–2357. https://doi.org/10.31004/jptam.v5i1.1683.
Maya, İ., & Kaçar, Y. (2018). School Principals’ and Teachers’ Views on Teacher Performance Evaluation. International Journal of Progressive Education, 14(5), 77–88. https://doi.org/10.29329/ijpe.2018.157.7
Molapo, T., Parson, L., Hunter, Ch., & Butz, J. (2016) Changes in Principal Evaluation Standards: A Case Study of North Dakota Principals. School Leadership Review, 11 (1), art. 5. https://scholarworks.sfasu.edu/slr/vol11/iss1/5
Nielsen, J. (2018). The Principal Evaluation: Connecting Principals’ Evaluation to the Growth and Development Process: A Case Study. Educational Administration: Theses, Dissertations, and Student Research, (288). https://digitalcommons.unl.edu/cehsedaddiss/288
Paufler, N.A., & Sloat, E. F. (2020). Using standards to evaluate accountability policy in context: School administrator and teacher perceptions of a teacher evaluation system. Studies in Educational Evaluation, (64), 100806. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2019.07.007
Player, D. (2018). Measuring Principal Effectiveness. EdPolicyWorks. University of Virginia.
Raj, C., Friedman J.N., & Rockoff, J.E. (2014). Measuring the Impacts of Teachers II: Teacher Value-Added and Student Outcomes in Adulthood. American Economic Review, 104(9), 2633–2679. https://doi.org/10.1257/aer.104.9.2633
Sahlin, S. (2023). Professional development of school principals – how do experienced school leaders make sense of their professional learning? Educational Management Administration & Leadership, 53(2), 380–397. https://doi.org/10.1177/17411432231168235
Superville, D.S. (2014, May 20). States forge ahead on principal evaluation. Education Week. http://www. edweek.org/ew/articles/2014/05/21/32principals_ep.h33.html
Swisher, A., & Saenz-Armstrong, P. (2022). State of the States 2022: Teacher and Principal Evaluation Policies. Washington, D.C.: National Council on Teacher Quality. https://www.nctq.org/publications/State-of-the-States-2022:-Teacher-and-Principal-Evaluation-Policies
Zedan, R. (2019). Attitudes of Teachers towards Principal’s Evaluations and Its Effects on Their Teaching Performances. Journal of Education and Culture Studies, 3 (3), 206-226. https://doi.org/10.22158/jecs.v3n3p206
Brinia, V., Katsionis, C., Gkouma, A., Vrekousis., I. (2023). Attitudes and Perceptions of School Principals about the Contribution of Evaluation to the Efficient Operation of Schools Both at the Administrative and Educational Levels. Education Sciences, 13(4), 366. https://doi.org/10.3390/educsci13040366 (in English).
Burkett, J. (2020). Ineffective campus leadership: Why teachers leave bad principals. Journal of Academic Perspectives, (4). https://www.journalofacademicperspectives.com/back-issues/volume-2020/volume-2020-no-4/ (in English).
Burkett, J. (2023). Evaluating Principal Effectiveness: A Review of the Literature, Journal of Educational Leadership in Action, 9(1), art. 2. https://doi.org/10.62608/2164-1102.1127 (in English).
Clifford, M., & Ross, S. (2012). Rethinking principal evaluation: A new paradigm informed by research and practice. National Association of Elementary School Principals, National Association of Secondary School Principals (in English).
Cohen, J. (1988). Statistical Power Analysis for the Behavioral Sciences (2nd Ed.). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers (in English).
Cronbach, L. (1951). Coefficient alpha and the internal structure of tests. Psychometrika, 16(3), 297–334. https://doi.org/10.1007/bf02310555 (in English).
Fuller, E. J., & Hollingworth, L. (2014). A bridge too far? Challenges in evaluating principal effectiveness. Educational Administration Quarterly, (50), 466–499. https://doi.org/10.1177/0013161X13506595 (in English).
Fuller, E.J., Hollingworth, L., & Liu, J. (2015). Evaluating state principal evaluation plans across the United States. Journal of Research on Leadership Education, 10(3), 164–192. https://doi-org.ezp.twu.edu/10.1177/1942775115614291 (in English).
Goff, P., Salisbury, J., & Blitz, M. (2015). Comparing CALL and VAL‐ED: An Illustrative Application of a Decision Matrix for Selecting Among Leadership Feedback Instruments. WCER Working Paper, (2015‐5). https://wcer.wisc.edu/publications/abstract/wcer-working-paper-no.-2015-05 (in English).
Goldring, E. B., Mavrogordato, M., & Haynes, K. T. (2015). Multisource principal evaluation data: Principals orientations and reactions to teacher feedback regarding their leadership effectiveness. Educational Administration Quarterly, 51(4), 572-599. https://doi.org/10.1086/598841 (in English).
Grissom, J. A., Blissett, R. S. L., & Mitani, H. (2018). Evaluating School Principals: Supervisor Ratings of Principal Practice and Principal Job Performance. Educational Evaluation and Policy Analysis, 40(3), 446–472. https://doi.org/10.3102/0162373718783883 (in English).
Harlina, S., Harapan, E., & Tahrun, J. (2021). The influence of principal leadership style and work ethic a towards teacher professionalism. Journal Pendidikan Tambusai, 5(1), 2354–2357. https://doi.org/10.31004/jptam.v5i1.1683 (in English).
Lukina, T. (2025a). Kontseptualni zasady orhanizatsiinoi modeli otsiniuvannia profesiinoi diialnosti dyrektora zakladu zahalnoi serednoi osvity: za materialamy opytuvannia. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, (2), 65–80. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2025-2-65-80 (in Ukrainian).
Lukina, T. (2025b). Profesiina diialnist dyrektora zakladu zahalnoi serednoi osvity ta otsiniuvannia yii efektyvnosti: analitychni materialy za rezultatamy pilotnoho rehionalnoho onlain opytuvannia. Pedahohichna dumka. https://doi.org/10.32405/978-966-644-783-1-2025-60 (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2007). Monitorynh yakosti osvity yak informatsiina osnova upravlinnia osvitoiu v Ukraini. In Bibik, N.M. (Ed.), Pedahohichna i psykholohichna nauky v Ukraini, vol. 2: Dydaktyka, metodyka, informatsiini tekhnolohii (pp. 134–144). Kyiv: Pedfhohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4131 (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2022). Problemy transformatsii profesiinoho rozvytku kerivnykiv osvity u postvoiennyi period v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy. In Publichne upravlinnia ta administruvannia v umovakh viiny i v postvoiennyi period v Ukraini (pp. 137–140). DZVO «UMO» NAPN Ukrainy. https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/tezy0422-t2.pdf#page=137 (in Ukrainian).
Maya, İ., & Kaçar, Y. (2018). School Principals and Teachers Views on Teacher Performance Evaluation. International Journal of Progressive Education, 14 (5), 77-88. https://doi.org/10.29329/ijpe.2018.157.7 (in English).
Molapo, T., Parson, L., Hunter, Ch., & Butz, J. (2016) Changes in Principal Evaluation Standards: A Case Study of North Dakota Principals. School Leadership Review, 11 (1), 5. https://scholarworks.sfasu.edu/slr/vol11/iss1/5 (in English).
Nielsen, J. (2018). The Principal Evaluation: Connecting Principals Evaluation to the Growth and Development Process: A Case Study. Educational Administration: Theses, Dissertations, and Student Research, (288). https://digitalcommons.unl.edu/cehsedaddiss/288 (in English).
Paufler, N.A., & Sloat, E. F. (2020). Using standards to evaluate accountability policy in context: School administrator and teacher perceptions of a teacher evaluation system. Studies in Educational Evaluation, (64), 100806. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2019.07.007 (in English).
Player, D. (2018). Measuring Principal Effectiveness. EdPolicyWorks. University of Virginia (in English).
Raj, C., Friedman J.N., & Rockoff, J.E. (2014). Measuring the Impacts of Teachers II: Teacher Value-Added and Student Outcomes in Adulthood. American Economic Review, 104(9), 2633–2679. https://doi.org/10.1257/aer.104.9.2633
Sahlin, S. (2023). Professional development of school principals – how do experienced school leaders make sense of their professional learning? Educational Management Administration & Leadership, 53(2), 380–397. https://doi.org/10.1177/17411432231168235 (in English).
Superville, D.S. (2014, May 20). States forge ahead on principal evaluation. Education Week. http://www. edweek.org/ew/articles/2014/05/21/32principals_ep.h33.html (in English).
Swisher, A., & Saenz-Armstrong, P. (2022). State of the States 2022: Teacher and Principal Evaluation Policies. Washington, D.C.: National Council on Teacher Quality. https://www.nctq.org/publications/State-ofthe-States-2022:-Teacher-and-Principal-Evaluation-Policies (in English).
Zedan, R. (2019). Attitudes of Teachers towards Principals Evaluations and Its Effects on Their Teaching Performances. Journal of Education and Culture Studies, 3(3), 206–226. https://doi.org/10.22158/jecs.v3n3p206 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.