Ключові слова
моніторинг якості освіти
SWOT-аналіз
переваги
недоліки
ризики
можливості
Як цитувати
Анотація
У статті здійснено аналіз сучасної практики використання результатів міжнародних моніторингових досліджень якості освіти для професійного розвитку вчителів в Україні. Зазначається, що отримані дані часто залишаються формальними показниками для звітності та не стають основою для формування індивідуальних освітніх траєкторій учителів. Це зумовлює розрив між задекларованими результатами моніторингів якості освіти та їхнім практичним застосуванням вчителями в професійній діяльності.
Методологічною основою дослідження визначено SWOT-аналіз. Емпіричною базою проведеного дослідження стали аналітичні звіти за результатами міжнародних моніторингів (PISA, TIMSS, PIRLS та ін.), а також національні документи у сфері освіти. У статті підкреслюється, що сильними рисами наявної практики використання результатів міжнародних моніторингів якості освіти для професійного розвитку вчителів в Україні є інтеграція основних рекомендацій цих обстежень у політичний дискурс та нормативно-правові документи, інституційна підтримка та потужна наукова рефлексія, що в цілому сприяє актуалізації цієї проблеми та її всебічному висвітленню. Виявлені слабкі риси пов’язані з формалізмом у використанні результатів, недостатньою готовністю педагогів до їхньої інтерпретації та обмеженістю ресурсів. Серед можливостей виокремлено створення індивідуальних освітніх траєкторій, розвиток саморефлексії та культури роботи з даними вчителя. З’ясовано, що ключовими загрозами успішного використання результатів міжнародних порівнянь для поліпшення педагогічної практики вчителів є ризики бюрократизації процесу, низька мотивація педагогів та слабка інтеграція моніторингових даних у систему підвищення кваліфікації.
За результатами проведеного SWOT-аналізу сформульовано пріоритетні стратегії, спрямовані на поліпшення педагогічної практики та стимулювання професійного розвитку вчителів в Україні з урахуванням особливостей української системи освіти та сучасних викликів (воєнний стан, обмежене фінансування, психоемоційне перевантаження педагогів тощо).
Посилання
Бичко, Г., Вакуленко, Т., Лісова, Т., Мазорчук, М., Терещенко, В., Раков, С., Горох, В. та ін. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (Терещенко, В. & Клименко, І. (Ред.)). Український центр оцінювання якості освіти.
Васильєва, Д. В., Головко, М. В., Жук, Ю. О., Козленко, О. Г., Ляшенко, О. І., Науменко, С. О., Новосьолова, В. І. (2020). Уроки PISA-2018: методичні рекомендації. Інститут педагогіки НАПН України. Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/719572/1/PISA.pdf
Головко, М., & Науменко, С. (2024). Результати PISA 2022 в Україні: актуальні проблеми загальної середньої освіти та шляхи їх розв’язання. Український педагогічний журнал, (2), 20–34. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-20-34
Лісова, Т., Терещенко, В., Бичко, Г., Мазорчук, М., Бондаренко, Г., Вакуленко, Т. та ін. (2024). Креативне мислення: національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (Терещенко, В., & Бондаренко, Г. (Ред.)). Український центр оцінювання якості освіти.
Лукіна, Т. (2006). Досвід побудови національних систем оцінювання якості освіти. Управління освітою, 13–14.
Лукіна, Т. О. (2007). Моніторинг якості освіти як інформаційна основа управління якістю освіти в Україні. У Педагогічна і психологічна науки в Україні (Т. 2: Дидактика, методика, інформаційні технології, с. 134–144). Київ: Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4131/
Лукіна, Т. О. (2009). Технологія організації та проведення моніторингових досліджень якості шкільної освіти. У Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки за 2008 рік (с. 119–121). Київ: Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/3112/
Лукіна, Т. О. (2011). Міжнародні дослідження якості навчальних досягнень. У Енциклопедія державного управління (с. 430–433). Київ: Національна академія державного управління при Президентові України. https://lib.iitta.gov.ua/4127/
Лукіна, Т. О. (2021). Якість освіти. У Кремень, В. Г. (Ред.). Енциклопедія освіти (с. 1120–1121). Київ: Юріном Інтер. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729171/
Український центр оцінювання якості освіти. (2024). PISA-2022: Україна в центрі уваги. Резюме досліджень 2024 року. https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/PISA_2022_Ukrayina_v_czentri_uvagy_Rezyume_doslidzhen_2024_sajt_novyj.pdf
Чернець, Т. Ю., Мисула, М. С., Руда, М. М., Кавецька, Н. А., & Мудра, У. О. (2025). Педагогічна рефлексія як чинник професійного розвитку викладача закладу вищої освіти. Педагогічна академія: наукові записки, (23). https://doi.org/10.5281/zenodo.17374828
Amemasor, S. K., Oppong, S. O., Ghansah, B., Benuwa, B.-B., & Essel, D. D. (2025) A systematic review on the impact of teacher professional development on digital instructional integration and teaching practices. Frontiers Education, (10). https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1541031
Asterhan, C. S. C., & Lefstein, A. (2024). The search for evidence-based features of effective teacher professional development: a critical analysis of the literature. Professional Development in Education, 50(1), 11–23. https://doi.org/10.1080/19415257.2023.2283437
Cahyono, B., Ardi, P., Siwa, Y., Sari, R., & Gestanti, R. (2023). EFL teachers’ technological pedagogical knowledge (TPK) and ecological agency in responding to the differentiated learning policy in Indonesia. Journal of Research Applied Linguistics. 14(2), 84–100. https://www.researchgate.net/publication/376451579_EFL_Teachers'_Technological_Pedagogical_Knowledge_TPK_and_Ecological_Agency_in_Responding_to_the_Differentiated_Learning_Policy_in_Indonesia
Caviglia, F., Boie, M. A. K., Dalsgaard, C., and Pedersen, A. Y. (2024). Bringing digital competence to the disciplines. Education Inquiry, 17(1), 34–62. https://doi.org/10.1080/20004508.2024.2318842
Fraillon, J. (Ed.). (2025). An International Perspective on Digital Literacy. In Results from ICILS 2023. The International Association for Evaluation of Educational Achievement. Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-87722-3
Green, J. L., Schmitt-Wilson, S., Versland, T., Kelting-Gibson, L., & Nollmeyer, G. E. (2016). Teachers and data literacy: A blueprint for professional development to foster data driven decision making. Journal of Continuing Education and Professional Development, 3(1), 14-32. https://doi.org/10.7726/jcepd.2016.1002
Hernández-Ramos, J. P., & Martínez-Abad, F. (2023). Professional development among secondary teachers in Spain as of PISA 2018. Journal of Intelligence, 11(5), 93. https://doi.org/10.3390/jintelligence11050093
Joshi, D. R., Adhikari, K. P., Khanal, J., Belbase, S., & Khanal, B. (2023). Developing and integrating digital resources in online mathematics instruction and assessment during Covid-19. Cogent Education, 10(2). https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2230394
Klieme, E., & Nilsen, T. (2022). Teaching Quality and Student Outcomes in TIMSS and PISA. In Nilsen, T., Stancel-Piątak, A., Gustafsson, J. E. (Eds). International Handbook of Comparative Large-Scale Studies in Education. Springer International Handbooks of Education. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-88178-8_37
Lee, J., Alonzo, D., Beswick, K., Abril, J. M. V., & Chew, A. W. (2024). Dimensions of Teachers’ Data Literacy: A Systematic Review of Literature from 1990 to 2021. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 36(2). https://doi.org/10.1007/s11092-024-09435-8
Mandinach, E. B., & Gummer, E. S. (2013). A systemic view of implementing data literacy in educator preparation. Educational Researcher, 42(1), 30-37. http://dx.doi.org/10.3102/0013189X12459803
Mandinach, E. B., & Gummer, E. S. (2016). What does it mean for teachers to be data literate: Laying out the skills, knowledge, and dispositions. Teaching and Teacher Education, (60), 366–376. https://doi.org/10.1016/j.tate.2016.07.011
Mullis, I.V.S. (2012). Using TIMSS and PIRLS to Improve Teaching and Learning. Revue internationale d’éducation de Sèvres. https://doi.org/10.4000/ree.5835
OECD. (2018). PISA 2018 capacity needs analysis: Ukraine. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/about/programmes/edu/pisa/publications/cna-and-cbp-reports/UKR_CNA_ukr.pdf
OECD. (2019). TALIS 2018 results (Volume I): Teachers and school leaders as lifelong learners. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/1d0bc92a-en
OECD. (2022). Education at a glance 2022: OECD indicators. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/3197152b-en
OECD. (2025a). Results from TALIS 2024: The state of teaching. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/90df6235-en
OECD. (2025b). Teacher professional learning: Drawing upon international practice for a future vision for Ukraine. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/0cceeddf-en
OECD. (2025c). Transforming general upper secondary education in Ukraine: Insights from international experiences. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/7c357ac4-en
Rychen, D. S., & Salganik, L. H. (Eds.). (2003). Key competencies for a successful life and a well-functioning society. Göttingen: Hogrefe & Huber. https://www.deseco.ch/Key_Competencies_for_a_successful_life.pdf
UNESCO. (2023). Global education monitoring report 2023: Technology in education: A tool on whose terms? UNESCO Publishing. https://doi.org/10.54676/UZQV8501
UNICEF Україна. (2023). Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (Прес-реліз). https://www.unicef.org/ukraine
Amemasor, S. K., Oppong, S. O., Ghansah, B., Benuwa, B.-B., & Essel D. D. (2025) A systematic review on the impact of teacher professional development on digital instructional integration and teaching practices. Frontiers Education, (10). https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1541031 (in English).
Asterhan, C. S. C., & Lefstein, A. (2024). The search for evidence-based features of effective teacher professional development: a critical analysis of the literature. Professional Development in Education, 50(1), 11–23. https://doi.org/10.1080/19415257.2023.2283437 (in English).
Bychko, H., Vakulenko, T., Lisova, T., Mazorchuk, M., Tereshchenko, V., Rakov, S., Horokh, V. Et al. (2023). Natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2022 (Tereshchenko, V., & Klymenko I. (Eds.)). Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity (in Ukrainian).
Cahyono, B., Ardi, P., Siwa, Y., Sari, R., and Gestanti, R. (2023). EFL teachers technological pedagogical knowledge (TPK) and ecological agency in responding to the differentiated learning policy in Indonesia. Journal of Research Applied Linguistics. 14(2), 84–100. https://www.researchgate.net/publication/376451579_EFL_Teachers_Technological_Pedagogical_Knowledge_TPK_and_Ecological_Agency_in_Responding_to_the_Differentiated_Learning_Policy_in_Indonesia (in English).
Caviglia, F., Boie, M. A. K., Dalsgaard, C., & Pedersen, A. Y. (2024). Bringing digital competence to the disciplines. Education Inquiry, 17(1), 34–62. https://doi.org/10.1080/20004508.2024.2318842 (in English).
Chernets, T. Yu., Mysula, M. S., Ruda, M. M., Kavetska, N. A., & Mudra, U. O. (2025). Pedahohichna refleksiia yak chynnyk profesiinoho rozvytku vykladacha zakladu vyshchoi osvity. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky, (23). https://doi.org/10.5281/zenodo.17374828 (in Ukrainian).
Fraillon, J. (Ed.). (2025). An International Perspective on Digital Literacy. Results from ICILS 2023. The International Association for Evaluation of Educational Achievement. Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-87722-3 (in English).
Green, J. L., Schmitt-Wilson, S., Versland, T., Kelting-Gibson, L., & Nollmeyer, G. E. (2016). Teachers and data literacy: A blueprint for professional development to foster data driven decision making. Journal of Continuing Education and Professional Development, 3(1), 14-32. https://doi.org/10.7726/jcepd.2016.1002 (in English).
Hernández-Ramos, J. P., & Martínez-Abad, F. (2023). Professional development among secondary teachers in Spain as of PISA 2018. Journal of Intelligence, 11(5), 93. https://doi.org/10.3390/jintelligence11050093 (in English).
Holovko, M., & Naumenko, S. (2024). Rezultaty PISA 2022 v Ukraini: aktualni problemy zahalnoi serednoi osvity ta shliakhy yikh rozviazannia. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, (2), 20–34. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-20-34 (in Ukrainian).
Joshi, D. R., Adhikari, K. P., Khanal, J., Belbase, S., & Khanal, B. (2023). Developing and integrating digital resources in online mathematics instruction and assessment during Covid-19. Cogent Education, 10(2). https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2230394 (in English).
Klieme, E., & Nilsen, T. (2022). Teaching Quality and Student Outcomes in TIMSS and PISA. In Nilsen, T., Stancel-Piątak, A., & Gustafsson, J. E. (Eds.). International Handbook of Comparative Large-Scale Studies in Education. Springer International Handbooks of Education. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-88178-8_37 (in English).
Lee, J., Alonzo, D., Beswick, K., Abril, J. M. V., Chew, A. W. (2024). Dimensions of Teachers Data Literacy: A Systematic Review of Literature from 1990 to 2021. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 36(2). https://doi.org/10.1007/s11092-024-09435-8 (in English).
Lisova, T., Tereshchenko, V., Bychko, H., Mazorchuk, M., Bondarenko, H., Vakulenko, T. et al. (2024). Kreatyvne myslennia: natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2022 (Tereshchenko, V., & Bondarenko, H. (Eds.)). Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity (in Ukrainian).
Lukina, T. (2006). Dosvid pobudovy natsionalnykh system otsiniuvannia yakosti osvity. Upravlinnia osvitoiu, 13–14 (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2007). Monitorynh yakosti osvity yak informatsiina osnova upravlinnia yakistiu osvity v Ukraini. In Pedahohichna i psykholohichna nauky v Ukraini (Vol. 2: Dydaktyka, metodyka, informatsiini tekhnolohii, pp. 134–144). Kyiv: Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4131/ (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2009). Tekhnolohiia orhanizatsii ta provedennia monitorynhovykh doslidzhen yakosti shkilnoi osvity. In Anotovani rezultaty naukovo-doslidnoi roboty Instytutu pedahohiky za 2008 rik (pp. 119–121). Kyiv: Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/3112/ (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2011). Mizhnarodni doslidzhennia yakosti navchalnykh dosiahnen. In Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia (pp. 430–433). Kyiv: Natsionalna akademiia derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. https://lib.iitta.gov.ua/4127/ (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2021). Yakist osvity. In Kremen V. H. (Ed.), Entsyklopediia osvity (pp. 1120–1121). Kyiv: Yurinom Inter. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729171/ (in Ukrainian).
Mandinach, E. B., & Gummer, E. S. (2013). A systemic view of implementing data literacy in educator preparation. Educational Researcher, 42(1), 30-37. http://dx.doi.org/10.3102/0013189X12459803 (in English).
Mandinach, E. B., & Gummer, E. S. (2016). What does it mean for teachers to be data literate: Laying out the skills, knowledge, and dispositions. Teaching and Teacher Education, (60), 366–376. https://doi.org/10.1016/j.tate.2016.07.011 (in English).
Mullis, I. V. S. (2012). Using TIMSS and PIRLS to Improve Teaching and Learning. Revue internationale déducation de Sèvres. https://doi.org/10.4000/ree.5835 (in English).
OECD. (2018). PISA 2018 capacity needs analysis: Ukraine. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/about/programmes/edu/pisa/publications/cna-and-cbp-reports/UKR_CNA_ukr.pdf (in English).
OECD. (2019). TALIS 2018 results (Volume I): Teachers and school leaders as lifelong learners. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/1d0bc92a-en (in English).
OECD. (2022). Education at a glance 2022: OECD indicators. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/3197152b-en (in English).
OECD. (2025a). Results from TALIS 2024: The state of teaching. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/90df6235-en (in English).
OECD. (2025b). Teacher professional learning: Drawing upon international practice for a future vision for Ukraine. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/0cceeddf-en (in English).
OECD. (2025c). Transforming general upper secondary education in Ukraine: Insights from international experiences. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/7c357ac4-en (in English).
Rychen, D. S., & Salganik, L. H. (Eds.). (2003). Key competencies for a successful life and a well-functioning society. Göttingen: Hogrefe & Huber. https://www.deseco.ch/Key_Competencies_for_a_successful_life.pdf (in English).
Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. (2024, hruden). PISA-2022: Ukraina v tsentri uvahy. Reziume doslidzhen 2024 roku. https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/PISA_2022_Ukrayina_v_czentri_uvagy_Rezyume_doslidzhen_2024_sajt_novyj.pdf (in Ukrainian).
UNESCO. (2023). Global education monitoring report 2023: Technology in education: A tool on whose terms? UNESCO Publishing. https://doi.org/10.54676/UZQV8501 (in English).
UNICEF Ukraina. (2023). Rezultaty mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2022 (Pres-reliz). https://www.unicef.org/ukraine (in English).
Vasylieva, D. V., Holovko, M. V., Zhuk, Yu. O., Kozlenko, O. H., Liashenko, O. I., Naumenko, S. O., & Novosolova, V. I. (2020). Uroky PISA-2018: metodychni rekomendatsii. Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy. Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/719572/1/PISA.pdf (in Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.