Анотація
Обґрунтовано, що гасло «Програмування – друга грамотність», під яким у навчальні програми середньої загальноосвітньої школи запроваджувався предмет «Інформатика», було актуальним і відповідало вимогам часу. Сучасна інформатика не може існувати без інформаційних технологій, проте вона також не може існувати без алгоритмізації та програмування, які були, є й будуть її теоретичною платформою і фундаментом як науки. Попит на програмістів-професіоналів високої кваліфікації у світі зростає, насамперед через економічні умови. Розроблення програмного забезпечення є високорентабельною галуззю економіки держави. Завдяки своїй специфіці індустрія програмного забезпечення не потребує значних капітальних вкладень і державних інвестицій, витрат природних ресурсів, сприяє розвиткові національної економіки як інноваційної й експортоорієнтованої. Аналіз змісту навчання, визначеного навчальною програмою з інформатики для масової школи, не повністю відповідає сучасним запитам суспільства. Зокрема, недостатню увагу приділено алгоритмізації і програмуванню, які безпосередньо пов’язані з професією програміста. Із 245 год на алгоритмізацію та програмування припадає лише 33 год, тобто близько 13 % загальної кількості годин на предмет. За цей час неможливо на свідомому рівні засвоїти базові принципи алгоритмізації та програмування. Пропонується відвести на них не менше 30 % загальної кількості годин на предмет, а також залишити за вчителем право вибору мови програмування, на базі якої слід вивчати основні алгоритмічні конструкції.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.