Keywords
self-regulation
self-organization
digital educational environment
higher education students
problematic Internet use
pedagogical support
How to Cite
Abstract
Abstract. The article presents the results of a theoretical synthesis and an empirical investigation of self-regulation and self-organization as resources underpinning learning motivation among higher education students in a digital environment. The relevance of the study is determined by the increasing autonomy of students in distance and blended learning, which places greater demands on their ability to set goals independently, plan their activities, monitor task completion, and consciously manage their digital engagement. The study aimed to identify the characteristics of learning motivation, self-regulation, self-organization, and problematic Internet use; establish the nature of the relationships among these variables; and substantiate pedagogical guidelines for supporting students’ motivation. The sample comprised 58 higher education students aged 18–25 years. The research employed a diagnostic measure of learning motivation, questionnaires assessing behavioral self-regulation and activity self-organization, and a scale of problematic Internet use. Statistical analysis was conducted using descriptive statistics and Spearman’s rank correlation coefficient. The findings revealed that motives related to professional development and knowledge acquisition predominated over a formal orientation toward obtaining a degree. The overall level of learning motivation was positively correlated with self-organization (rₛ = 0.67; p ≤ 0.01) and self-regulation (rₛ = 0.61; p ≤ 0.01), whereas a negative relationship was identified between learning motivation and problematic Internet use (rₛ = -0.48; p ≤ 0.01). The substantive motives of knowledge acquisition and professional development also demonstrated statistically significant positive associations with regulatory and organizational resources, while the motive of obtaining a degree was not significantly related to them. Pedagogical guidelines were substantiated, including professionally relevant learning content, the development of goal-setting, planning, self-monitoring, and reflection skills, the coherent structuring of digital interaction, formative assessment, and adherence to the principles of digital hygiene. It is concluded that self-regulation and self-organization are primarily associated with substantive forms of learning motivation and may therefore be regarded as important resources for sustaining it within a digital educational environment.
References
Балабанова, К. В., Шевченко, О. М., & Блохіна, І. О. (2025). Роль цифрових технологій у формуванні мотивації до навчання в сучасній психології освіти. Перспективи та інновації науки, (4(50)), 1217–1231. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-4(50)-1217-1231
Бандура, З. Л., Кріль, Я. Я., & Дудник, С. В. (2023). Аналіз рівня розвитку цифрової компетентності учасників освітнього процесу: виклики воєнного часу. Академічні візії, (17), 1–9. https://doi.org/10.5281/zenodo.7743238
Бобро, Н. (2024). Трансформація навчальної мотивації в умовах діджиталізації освіти. Академічні візії, (34). https://doi.org/10.5281/zenodo.13220901
Волянюк, А. С. (2025). Сучасні цифрові інструменти як засіб мотивації майбутніх педагогів до наукових досліджень. Відкрите освітнє Е-середовище сучасного університету, (18), 27–39. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2025.183
Дробот, О. В. (2020). Мотивація студентів до дистанційного навчання в умовах пандемії. Психологія та соціальна робота, 1(51), 69–85. https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.1(51).225378
Колесніченко, О. С., Приходько, І. І., Мацегора, Я. В., Юр’єва, Н. В., Лиман, А. А., & Байда, М. С. (2020). Прикладна психодіагностика в Національній гвардії України (І. І. Приходько, ред.). Національна академія Національної гвардії України.
Кучерак, І. В. (2020). Цифровізація та її вплив на освітній простір у контексті формування ключових компетентностей. Інноваційна педагогіка, 22(2), 91–94. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2020/22-2.20
Нікон, Н. О., & Медведєва, М. О. (2025). Мотивація до навчання здобувачів ЗВО в умовах цифровізації та використання штучного інтелекту. Габітус, (74), 63–68. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.74.10
Опольська, А. В., Пак, А., & Короленко, В. Л. (2024). Дослідження ефекту віртуальної та доповненої реальності на мотивацію навчання майбутніх педагогів. Педагогічна Академія: наукові записки, (10), 1–16. https://doi.org/10.5281/zenodo.13626846
Радкевич, В. О., & Пригодій, М. А. (2025). Цифрова трансформація професійної освіти в Україні: реалії, виклики та перспективи. Edukacja Zawodowa i Ustawiczna, (9), 385–397. https://doi.org/10.71358/ezu.2220
Сердюк, О. А. (2022). Психологічні чинники ефективної підприємницької діяльності особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (2), 41–47. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-6
Стрелок, Н., Перова, С., & Козлов, Є. (2024). Оцінка мотиваційного та освітнього ефекту використання гейміфікації в методиці викладання англійської мови. Вісник науки та освіти, 8(26), 438–450. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-8(26)-438-450
Bond, M. J., & Feather, N. T. (1988). Some correlates of structure and purpose in the use of time. Journal of Personality and Social Psychology, 55(2), 321–329. https://doi.org/10.1037/0022-3514.55.2.321
Caplan, S. E. (2002). Problematic Internet use and psychosocial well-being: Development of a theory-based cognitive–behavioral measurement instrument. Computers in Human Behavior, 18(5), 553–575. https://doi.org/10.1016/S0747-5632(02)00004-3
Caplan, S. E. (2010). Theory and measurement of generalized problematic Internet use: A two-step approach. Computers in Human Behavior, 26(5), 1089–1097. https://doi.org/10.1016/j.chb.2010.03.012
Davis, R. A. (2001). A cognitive-behavioral model of pathological Internet use. Computers in Human Behavior, 17(2), 187–195. https://doi.org/10.1016/S0747-5632(00)00041-8
Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The digital competence framework for citizen – With new examples of knowledge, skills and attitudes. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/115376
Balabanova, K. V., Shevchenko, O. M., & Blokhina, I. O. (2025). Rol tsyfrovykh tekhnolohii u formuvanni motyvatsii do navchannia v suchasnii psykholohii osvity [The role of digital technologies in shaping learning motivation in contemporary educational psychology]. Perspektyvy ta innovatsii nauky, (4(50)), 1217–1231. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-4(50)-1217-1231 (in Ukrainian).
Bandura, Z. L., Kril, Ya. Ya., & Dudnyk, S. V. (2023). Analiz rivnia rozvytku tsyfrovoi kompetentnosti uchasnykiv osvitnoho protsesu: vyklyky voiennoho chasu [Analysis of the level of digital competence development among participants in the educational process: Challenges of wartime]. Akademichni vizii, (17), 1–9. https://doi.org/10.5281/zenodo.7743238 (in Ukrainian).
Bobro, N. (2024). Transformatsiia navchalnoi motyvatsii v umovakh didzhytalizatsii osvity [Transformation of learning motivation in the context of education digitalization]. Akademichni vizii, (34). https://doi.org/10.5281/zenodo.13220901 (in Ukrainian).
Bond, M. J., & Feather, N. T. (1988). Some correlates of structure and purpose in the use of time. Journal of Personality and Social Psychology, 55(2), 321–329. https://doi.org/10.1037/0022-3514.55.2.321 (in English).
Caplan, S. E. (2002). Problematic Internet use and psychosocial well-being: Development of a theory-based cognitive–behavioral measurement instrument. Computers in Human Behavior, 18(5), 553–575. https://doi.org/10.1016/S0747-5632(02)00004-3 (in English).
Caplan, S. E. (2010). Theory and measurement of generalized problematic Internet use: A two-step approach. Computers in Human Behavior, 26(5), 1089–1097. https://doi.org/10.1016/j.chb.2010.03.012 (in English).
Davis, R. A. (2001). A cognitive-behavioral model of pathological Internet use. Computers in Human Behavior, 17(2), 187–195. https://doi.org/10.1016/S0747-5632(00)00041-8 (in English).
Drobot, O. V. (2020). Motyvatsiia studentiv do dystantsiinoho navchannia v umovakh pandemii [Students’ motivation for distance learning during the pandemic]. Psykholohiia ta sotsialna robota, 1(51), 69–85. https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.1(51).225378 (in Ukrainian).
Kolesnichenko, O. S., Prykhodko, I. I., Matsehora, Ya. V., Yurieva, N. V., Lyman, A. A., & Baida, M. S. (2020). Prykladna psykhodiahnostyka v Natsionalnii hvardii Ukrainy [Applied psychodiagnostics in the National Guard of Ukraine] (I. I. Prykhodko, Ed.). Natsionalna akademiia Natsionalnoi hvardii Ukrainy (in Ukrainian).
Kucherak, I. V. (2020). Tsyfrovizatsiia ta yii vplyv na osvitnii prostir u konteksti formuvannia kliuchovykh kompetentnostei [Digitalization and its impact on the educational space in the context of key competence formation]. Innovatsiina pedahohika, 22(2), 91–94. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2020/22-2.20 (in Ukrainian).
Nikon, N. O., & Medvedieva, M. O. (2025). Motyvatsiia do navchannia zdobuvachiv ZVO v umovakh tsyfrovizatsii ta vykorystannia shtuchnoho intelektu [Learning motivation of higher education students in the context of digitalization and the use of artificial intelligence]. Habitus, (74), 63–68. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.74.10 (in Ukrainian).
Opolska, A. V., Pak, A., & Korolenko, V. L. (2024). Doslidzhennia efektu virtualnoi ta dopovnenoi realnosti na motyvatsiiu navchannia maibutnikh pedahohiv [A study of the effects of virtual and augmented reality on future teachers’ learning motivation]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky, (10), 1–16. https://doi.org/10.5281/zenodo.13626846 (in Ukrainian).
Radkevych, V. O., & Pryhodii, M. A. (2025). Tsyfrova transformatsiia profesiinoi osvity v Ukraini: realii, vyklyky ta perspektyvy [Digital transformation of vocational education in Ukraine: Realities, challenges, and prospects]. Edukacja Zawodowa i Ustawiczna, (9), 385–397. https://doi.org/10.71358/ezu.2220 (in Ukrainian).
Serdiuk, O. A. (2022). Psykholohichni chynnyky efektyvnoi pidpryiemnytskoi diialnosti osobystosti [Psychological factors of effective entrepreneurial activity of the individual]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Psykholohichni nauky”, (2), 41–47. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-6 (in Ukrainian).
Strelok, N., Perova, S., & Kozlov, Ye. (2024). Otsinka motyvatsiinoho ta osvitnoho efektu vykorystannia heimifikatsii v metodytsi vykladannia anhliiskoi movy [Assessment of the motivational and educational effects of gamification in English language teaching methodology]. Visnyk nauky ta osvity, 8(26), 438–450. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-8(26)-438-450 (in Ukrainian).
Volianiuk, A. S. (2025). Suchasni tsyfrovi instrumenty yak zasib motyvatsii maibutnikh pedahohiv do naukovykh doslidzhen [Modern digital tools as a means of motivating future teachers to engage in research]. Vidkryte osvitnie E-seredovyshche suchasnoho universytetu, (18), 27–39. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2025.183 (in Ukrainian).
Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The digital competence framework for citizens – With new examples of knowledge, skills and attitudes. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/115376 (in English).
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.