Abstract
The article analyzes and summarizes the results of the international comparative study PISA‑2022 in Ukraine in the context of current problems of general secondary education and ways to solve them.
Attention is focused on the problem of reducing the levels of formation of reading, mathematical, natural and scientific literacy of students of general secondary education as a pan-European and global trend of accumulation of educational losses, which is caused by the challenges of the COVID‑19 pandemic. As a result, the traditional form of organizing the educational process changed and institutions of general secondary education switched to long-term distance learning. The strengthening of the tendency towards the accumulation of educational losses in Ukraine under the influence of such objective factors caused by the war as complications in access to quality educational services for students of general secondary education due to the security situation, prolonged interruptions in education, destruction of educational infrastructure, forced displacement of participants in the educational process, disrupted communication between them, anxiety and complex psycho-emotional states.
A conclusion was made regarding the need to implement a system of measures aimed at the formation and development of functional abilities and skills in Ukrainian students as components of reading, mathematical and natural science literacy, which will include: systematic monitoring of the levels of formation of key competencies among students of all levels of general secondary education; development of the tools for local and national diagnosis of educational losses of students; development and implementation of a wide range of programs to make up for and compensate for educational losses, taking into account the results of PISA‑2022 regarding significant gaps in the performance of students in reading, mathematics and science subjects, caused by gender characteristics, the status of the educational institution and its location, forced long absences from classes due to the security situation, etc.; strengthening of educational and methodological support for students of primary, basic and specialized education with systems of tasks of an applied nature, aimed at applying of the acquired knowledge to solve practical situations, developing and implementing methods of teaching students to work with contextual tasks; improvement of the tools and didactic provision of distance learning; development of modern digital educational resources of a new generation that implement a personality-oriented approach in overcoming educational losses and developing key competencies which are important for life in the modern world.
References
Бичко, Г., Вакуленко, Т., Лісова, Т., Мазорчук, М., Терещенко, В, Раков, С., Горох, В., та ін. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (В. Терещенко та І. Клименко (Ред.). Український центр оцінювання якості освіти. Київ. https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/PISA-2022_Naczionalnyj-zvit_povnyj.pdf
Васильєва, Д. В. (2021). Наявність у діючих підручниках з математики завдань, що подібні до завдань тестування PISA. У Проблеми сучасного підручника: ключові компетентності та предметні навички : збірник тез Міжнародної науково-практичної інтернет конференції (електронне наукове видання), 20-21 травня 2021 р. (с. 16-18). Київ : Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/729721/
Васильєва, Д. В. (2022). Участь у PISA як шлях до підвищення якості навчання математики. У Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2022: виклики і перспективи в умовах турбулентності світу : матеріали VІ Міжнародної наукової конференції (Київ, 4 листопада 2022 р.) (с. 74-77). Крок. https://lib.iitta.gov.ua/735521/
Васильєва, Д. В., Головко, М. В., Жук, Ю. О., Козленко, О. Г., Ляшенко, О. І., Науменко, С. О., & Новосьолова, В. І. (2020). Уроки PISA-2018 : методичні рекомендації. Інститут педагогіки НАПН України. Київ : Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/719572/
Васильєва, Д. В., Горошкін, І. О., & Надтока, В. О. (2021). Формування в учнів основної школи математичної, природничої й читацької грамотності в контексті Міжнародного моніторингового дослідження PISA. Вісник ТІМО, 1-2 (81), 36-45. https://lib.iitta.gov.ua/725485/
Головко, М. В., & Науменко, С. О. (2017). РІSА-2018 як індикатор стану загальної середньої освіти в Україні. Український педагогічний журнал, (2), 8–20. https://lib.iitta.gov.ua/707421/.
Мазорчук, М., Вакуленко, Т., Терещенко, В., Бичко, Г., Шумова, К., Раков, С., Горох, В., та ін. (2019). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. Український центр оцінювання якості освіти. Київ. https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf
Онищенко, О. (2023, 5 грудня). Новий «PISA-шок» чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA. ZN.UA. https://zn.ua/ukr/EDUCATION/novij-pisa-shok-chi-nadija-pro-shcho-rozpovilo-svizhe-doslidzhennja-pisa.html
Закон України «Про освіту». № 2145-VIII. (2017, 5 вересня). (зі змінами 2018-2023 рр.). Верховна Рада України. Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Закон України «Про повну загальну середню освіту». № 463-IX. (2020, 16 січня). (зі змінами 2020-2023 рр.). Верховна Рада України. Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Топузов, О. М. (Ред.). (2022). Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у форматі PISA. Авторський колектив. Укладач: Л. М. Калініна. Київ : Педагогічна думка. https://undip.org.ua/library/zbirnyk-zavdan-dlia-rozvytku-pryrodnycho-naukovoi-kompetentnosti-uchniv-u-formati-pisa/
Топузов, О. М. (Ред.). (2023a). Збірник завдань для розвитку математичної компетентності учнів у форматі PISA. Частина 1. (2-ге електронне видання, доп.). Авторський колектив. (Д. В. Васильєва, Уклад.). Київ : Педагогічна думка. https://undip.org.ua/library/zbirnyk-zavdan-dlia-rozvytku-matematychnoi-kompetentnosti-uchniv-u-formati-pisa-chastyna-1/
Топузов, О. М. (Ред.). (2023b). Збірник завдань у форматі PISA для розвитку читацької грамотності учнів. Частина 1. (2-ге електронне видання, доп.). Авторський колектив. (О. Локшина та О Заболотна, Уклад.). Київ : Педагогічна думка. https://undip.org.ua/library/zbirnyk-zavdan-u-formati-pisa-dlia-rozvytku-chytatskoi-hramotnosti-uchniv-chastyna-1/
Хорошковська, Т. (2017). Участь України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. У О. І. Локшина (Ред.), Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2017: освітні трансформації у контексті європейської інтеграції і глобалізації : збірник тез доповідей І Міжнародної наук.-практ. конференції (Київ, 15-16 червня 2017 р.) (с. 82-83). Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/713142/
Хорошковська, Т. П. (2018). Вимірювання читацької компетентності в учнів у контексті міжнародних досліджень. Сучасний урок, (2), 26-32. https://lib.iitta.gov.ua/713609/
Чепурко, В. (2023, 11 грудня). Шоу на реформах, економія на школах, шкідливість репетиторства: чому виник PISA-шок. Коротко про. КР.UA. https://kp.ua/ua/life/a681211-shou-na-reformakh-ekonomija-na-shkolakh-shkidlivist-repetitorstva-chomu-vinik-pisa-shok
Berisha, V., Rexhepi, H., Rexhepi, M., & Klinaku, B. (2024). An investigation of the students’ viewpoint on factors affecting achievement in mathematics. Pegem Journal of Education and Instruction, 14(2), 309–315. https://doi.org/10.47750/pegegog.14.02.35
Boman, B. (2022). PISA Achievement in Sweden From the Perspective of Both Individual Data and Aggregated Cross-Country Data. Frontiers in Education, 6. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.753347
Choc des savoirs : une mobilisation générale pour élever le niveau de notre École. (2023, Décembre). Ministère de l'Education Nationale et de la Jeunesse. https://www.education.gouv.fr/choc-des-savoirs-une-mobilisation-generale-pour-elever-le-niveau-de-notre-ecole-380226
Cuñat Roldán, M., & Cuñat Giménez, R. J. (2022). Las leyes de educación en España vs resultados de evaluación del Informe Pisa. Educatio Siglo XXI, 40(1), 9–30. https://doi.org/10.6018/educatio.431691
Dang, H., Glewwe, P., Lee, J., & Vu, Kh. (2023). What Explains Vietnam's Exceptional Performance in Education Relative to Other Countries? Analysis of the 2012, 2015, and 2018 PISA Data. Economics of Education Review, 96, 102434. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2023.102434
Fangru, Y. E. (2022). Heterogeneity Analysis on the Influence of the Supply of Teachers on the Academic Performance of 15-Year-Old Students: Based on PISA 2018 Samples from Four Provinces and Municipalities in China. Frontiers of Education in China, 17(2), 207‒230. https://doi.org/10.3868/s110-007-022-0010-0
Fernandes, D., Neves, C., Tinoca, L., Viseu, S., & Henriques, S. (2022). Relations between public education policies and Portugal’s performance on PISA. Education Policy Analysis Archives, 30(168). https://doi.org/10.14507/epaa.30.6213
Georgiou, H. (2023). Are We Really Falling Behind? Comparing Key Indicators Across International and Local Standardised Tests for Australian High School Science. Research in Science Education, 53, 1205–1220. https://doi.org/10.1007/s11165-023-10129-2
Gutiérrez-de-Rozas, B, López-Martín, E., & Carpintero Molina, E. (2022). Defining the profile of students with low academic achievement: A cross-country analysis through PISA 2018 data. Frontiers in Education, 7. https://doi.org/10.3389/feduc.2022.910039
Ho, S. K., & Gan, Zh. (2023). Instructional practices and students’ reading performance: a comparative study of 10 top performing regions in PISA 2018. Language Testing in Asia, 13, 48. https://doi.org/10.1186/s40468-023-00261-1
Hossain, M. (2024). Perceptions of key education actors towards PISA: the case of Scotland. Oxford Review of Education, 50(1), 113-130. https://doi.org/10.1080/03054985.2023.2207817
Kim, Yo. Ch. (2023). The envy of the world. PISA and TIMSS scores of Korean children. In Yo. Ch. Kim, Jae-seong Jo, Jung-Hoon Jung (Eds.), South Korean Education and Learning Excellence as a Hallyu. Ethnographic Understandings of a Nation’s Academic Success (Chapter 1). New York : Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003409229-2
Lundahl, Ch., & Serder, M. (2023). Figures fighting figures – unpacking state authority's mis/trust in PISA statistics. Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education, 44(6), 829-843. https://doi.org/10.1080/01596306.2023.2186374
Marquez, J., Lambert, L., Ridge, N. Y., & Walker, S. (2022). The PISA performance gap between national and expatriate students in the United Arab Emirates. Journal of Research in International Education, 21(1), 22-45. https://doi.org/10.1177/14752409221090440
Münch, R., & Wieczorek, O. (2023). Improving schooling through effective governance? The United States, Canada, South Korea, and Singapore in the struggle for PISA scores. Comparative Education, 59(1), 59-76. https://doi.org/10.1080/03050068.2022.2138176
Pholphirul, P., Rukumnuaykit, P., & Teimtad, Siw. (2023). Teacher shortages and educational outcomes in developing countries: Empirical evidence from PISA-Thailand. Cogent Education, 10(2), 2243126. https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2243126
Pitsia, V. (2022). Examining high achievement in mathematics and science among post-primary students in Ireland: a multilevel binary logistic regression analysis of PISA data. Large-scale Assessment in Educftion, 10, 14. https://doi.org/10.1186/s40536-022-00131-x
Pulkkinen, Jo. & Rautopuro, Ju. (2022). The correspondence between PISA performance and school achievement in Finland. International Journal of Educational Research, 114. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2022.102000
Rodríguez-Rodríguez, D., Batista-Espinosa, F. J., & Domínguez-Santana, F. (2023). Factores Asociados al Rendimiento de Estudiantes de Canarias en Matemáticas, Ciencias y Lectura en PISA 2018. REICE. Revista Iberoamericana Sobre Calidad, Eficacia Y Cambio En Educación, 22(1), 5–25. https://doi.org/10.15366/reice2024.22.1.001
Ustun, U., Cansiz, M., Ozdemir, E., & Cansiz, N. (2022). Student and school-level factors to predict science literacy for two top-performing countries in PISA 2015: Finland and Singapore. International Journal of Science Education, 44(4), 579-603. https://doi.org/10.1080/09500693.2022.2037167
Wang, X. S., Perry, L. B., Malpique, A., & Ide, T. (2023). Factors predicting mathematics achievement in PISA: a systematic review. Large-scale Assessments in Education, 11, 24. https://doi.org/10.1186/s40536-023-00174-8
Bychko, H., Vakulenko, T., Lisova, T., Mazorchuk, M., Tereshchenko, V, Rakov, S., Horokh, V., ta in. (2023). Natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2022 (V. Tereshchenko ta I. Klymenko (Red.). Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. Kyiv. https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/PISA-2022_Naczionalnyj-zvit_povnyj.pdf (in Ukrainian).
Vasylieva, D. V. (2021). Naiavnist u diiuchykh pidruchnykakh z matematyky zavdan, shcho podibni do zavdan testuvannia PISA. U Problemy suchasnoho pidruchnyka: kliuchovi kompetentnosti ta predmetni navychky : zbirnyk tez Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet konferentsii (elektronne naukove vydannia), 20-21 travnia 2021 r. (s. 16-18). Kyiv : Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/729721/ (in Ukrainian).
Vasylieva, D. V. (2022). Uchast u PISA yak shliakh do pidvyshchennia yakosti navchannia matematyky. U Pedahohichna komparatyvistyka i mizhnarodna osvita – 2022: vyklyky i perspektyvy v umovakh turbulentnosti svitu : materialy VI Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (Kyiv, 4 lystopada 2022 r.) (s. 74-77). Krok. https://lib.iitta.gov.ua/735521/ (in Ukrainian).
Vasylieva, D. V., Holovko, M. V., Zhuk, Yu. O., Kozlenko, O. H., Liashenko, O. I., Naumenko, S. O., & Novosolova, V. I. (2020). Uroky PISA-2018 : metodychni rekomendatsii / Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy. Kyiv : Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/719572/ (in Ukrainian).
Vasylieva, D. V., Horoshkin, I. O., & Nadtoka, V. O. (2021). Formuvannia v uchniv osnovnoi shkoly matematychnoi, pryrodnychoi y chytatskoi hramotnosti v konteksti Mizhnarodnoho monitorynhovoho doslidzhennia PISA. Visnyk TIMO, 1-2 (81), 36-45. https://lib.iitta.gov.ua/725485/ (in Ukrainian).
Holovko, M. V., & Naumenko, S. O. (2017). РІSА-2018 yak indykator stanu zahalnoi serednoi osvity v Ukraini. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, (2), 8–20. https://lib.iitta.gov.ua/707421/ (in Ukrainian).
Mazorchuk, M., Vakulenko, T., Tereshchenko, V., Bychko, H., Shumova, K., Rakov, S., Horokh, V., ta in. (2019). Natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2018. Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. Kyiv. https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf (in Ukrainian).
Onyshchenko, O. (2023, 5 hrudnia). Novyi «PISA-shok» chy nadiia? Pro shcho rozpovilo svizhe doslidzhennia PISA. ZN.UA. https://zn.ua/ukr/EDUCATION/novij-pisa-shok-chi-nadija-pro-shcho-rozpovilo-svizhe-doslidzhennja-pisa.html (in Ukrainian).
Zakon Ukrainy “Pro osvitu”. № 2145-VIII. (2017, 5 veresnia). (zi zminamy 2018-2023 rr.). Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (in Ukrainian).
Zakon Ukrainy “Pro povnu zahalnu seredniu osvitu”. № 463-IX. (2020, Sichen 16). (zi zminamy 2020-2023 rr.). Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (in Ukrainian).
Topuzov, O. M. (Red.). (2022). Zbirnyk zavdan dlia rozvytku pryrodnycho-naukovoi kompetentnosti uchniv u formati PISA. Avtorskyi kolektyv. Ukladach: L. M. Kalinina. Kyiv : Pedahohichna dumka. https://undip.org.ua/library/zbirnyk-zavdan-dlia-rozvytku-pryrodnycho-naukovoi-kompetentnosti-uchniv-u-formati-pisa/. (in Ukrainian).
Topuzov, O. M. (Red.). (2023a). Zbirnyk zavdan dlia rozvytku matematychnoi kompetentnosti uchniv u formati PISA. Chastyna 1. (2-he elektronne vydannia, dop.). Avtorskyi kolektyv. (D. V. Vasylieva, Uklad.). Kyiv : Pedahohichna dumka. https://undip.org.ua/library/zbirnyk-zavdan-dlia-rozvytku-matematychnoi-kompetentnosti-uchniv-u-formati-pisa-chastyna-1/ (in Ukrainian).
Topuzov, O. M. (Red.). (2023b). Zbirnyk zavdan u formati PISA dlia rozvytku chytatskoi hramotnosti uchniv. Chastyna 1. (2-he elektronne vydannia, dop.). Avtorskyi kolektyv. (O. Lokshyna ta O. Zabolotna, Uklad.). Kyiv : Pedahohichna dumka. https://undip.org.ua/library/zbirnyk-zavdan-u-formati-pisa-dlia-rozvytku-chytatskoi-hramotnosti-uchniv-chastyna-1/ (in Ukrainian).
Khoroshkovska, T. (2017). Uchast Ukrainy v mizhnarodnomu doslidzhenni yakosti osvity PISA-2018. U O. I. Lokshyna (Red.), Pedahohichna komparatyvistyka i mizhnarodna osvita – 2017: osvitni transformatsii u konteksti yevropeiskoi intehratsii i hlobalizatsii : zbirnyk tez dopovidei I Mizhnarodnoi nauk.-prakt. konferentsii (Kyiv, 15-16 chervnia 2017 r.) (s. 82-83). Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/713142/ (in Ukrainian).
Khoroshkovska, T. P. (2018). Vymiriuvannia chytatskoi kompetentnosti v uchniv u konteksti mizhnarodnykh doslidzhen. Suchasnyi urok, (2), 26-32. https://lib.iitta.gov.ua/713609/ (in Ukrainian).
Chepurko, V. (2023, 11 hrudnia). Shou na reformakh, ekonomiia na shkolakh, shkidlyvist repetytorstva: chomu vynyk PISA-shok. Korotko pro. KR.UA. https://kp.ua/ua/life/a681211-shou-na-reformakh-ekonomija-na-shkolakh-shkidlivist-repetitorstva-chomu-vinik-pisa-shok (in Ukrainian).
Berisha, V., Rexhepi, H., Rexhepi, M., & Klinaku, B. (2024). An investigation of the students’ viewpoint on factors affecting achievement in mathematics. Pegem Journal of Education and Instruction, 14(2), 309–315. https://doi.org/10.47750/pegegog.14.02.35 (in English).
Boman, B. (2022). PISA Achievement in Sweden From the Perspective of Both Individual Data and Aggregated Cross-Country Data. Frontiers in Education, 6. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.753347 (in English).
Choc des savoirs : une mobilisation générale pour élever le niveau de notre École. (2023, Décembre). Ministère de l'Education Nationale et de la Jeunesse. https://www.education.gouv.fr/choc-des-savoirs-une-mobilisation-generale-pour-elever-le-niveau-de-notre-ecole-380226 (in French).
Cuñat Roldán, M., & Cuñat Giménez, R. J. (2022). Las leyes de educación en España vs resultados de evaluación del Informe Pisa. Educatio Siglo XXI, 40(1), 9–30. https://doi.org/10.6018/educatio.431691 (in Spanish).
Dang, H., Glewwe, P., Lee, J., & Vu, Kh. (2023). What Explains Vietnam's Exceptional Performance in Education Relative to Other Countries? Analysis of the 2012, 2015, and 2018 PISA Data. Economics of Education Review, 96, 102434. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2023.102434 (in English).
Fangru, Y. E. (2022). Heterogeneity Analysis on the Influence of the Supply of Teachers on the Academic Performance of 15-Year-Old Students: Based on PISA 2018 Samples from Four Provinces and Municipalities in China. Frontiers of Education in China, 17(2), 207‒230. https://doi.org/10.3868/s110-007-022-0010-0 (in English).
Fernandes, D., Neves, C., Tinoca, L., Viseu, S., & Henriques, S. (2022). Relations between public education policies and Portugal’s performance on PISA. Education Policy Analysis Archives, 30(168). https://doi.org/10.14507/epaa.30.6213 (in Portuguese).
Georgiou, H. (2023). Are We Really Falling Behind? Comparing Key Indicators Across International and Local Standardised Tests for Australian High School Science. Research in Science Education, 53, 1205–1220. https://doi.org/10.1007/s11165-023-10129-2 (in English).
Gutiérrez-de-Rozas, B, López-Martín, E., & Carpintero Molina, E. (2022). Defining the profile of students with low academic achievement: A cross-country analysis through PISA 2018 data. Frontiers in Education, 7. https://doi.org/10.3389/feduc.2022.910039 (in English).
Ho, S. K., & Gan, Zh. (2023). Instructional practices and students’ reading performance: a comparative study of 10 top performing regions in PISA 2018. Language Testing in Asia, 13, 48. https://doi.org/10.1186/s40468-023-00261-1 (in English).
Hossain, M. (2024). Perceptions of key education actors towards PISA: the case of Scotland. Oxford Review of Education, 50(1), 113-130. https://doi.org/10.1080/03054985.2023.2207817 (in English).
Kim, Yo. Ch. (2023). The envy of the world. PISA and TIMSS scores of Korean children. In Yo. Ch. Kim, Jae-seong Jo, Jung-Hoon Jung (Eds.), South Korean Education and Learning Excellence as a Hallyu. Ethnographic Understandings of a Nation’s Academic Success (Chapter 1). New York : Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003409229-2 (in English).
Lundahl, Ch., & Serder, M. (2023). Figures fighting figures – unpacking state authority's mis/trust in PISA statistics. Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education, 44(6), 829-843. https://doi.org/10.1080/01596306.2023.2186374 (in English).
Marquez, J., Lambert, L., Ridge, N. Y., & Walker, S. (2022). The PISA performance gap between national and expatriate students in the United Arab Emirates. Journal of Research in International Education, 21(1), 22-45. https://doi.org/10.1177/14752409221090440 (in English).
Münch, R., & Wieczorek, O. (2023). Improving schooling through effective governance? The United States, Canada, South Korea, and Singapore in the struggle for PISA scores. Comparative Education, 59(1), 59-76. https://doi.org/10.1080/03050068.2022.2138176 (in English).
Pholphirul, P., Rukumnuaykit, P., & Teimtad, Siw. (2023). Teacher shortages and educational outcomes in developing countries: Empirical evidence from PISA-Thailand. Cogent Education, 10(2), 2243126. https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2243126 (in English).
Pitsia, V. (2022). Examining high achievement in mathematics and science among post-primary students in Ireland: a multilevel binary logistic regression analysis of PISA data. Large-scale Assessment in Educftion, 10, 14. https://doi.org/10.1186/s40536-022-00131-x (in English).
Pulkkinen, Jo. & Rautopuro, Ju. (2022). The correspondence between PISA performance and school achievement in Finland. International Journal of Educational Research, 114. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2022.102000 (in English).
Rodríguez-Rodríguez, D., Batista-Espinosa, F. J., & Domínguez-Santana, F. (2023). Factores Asociados al Rendimiento de Estudiantes de Canarias en Matemáticas, Ciencias y Lectura en PISA 2018. REICE. Revista Iberoamericana Sobre Calidad, Eficacia Y Cambio En Educación, 22(1), 5–25. https://doi.org/10.15366/reice2024.22.1.001 (in Spanish).
Ustun, U., Cansiz, M., Ozdemir, E., & Cansiz, N. (2022). Student and school-level factors to predict science literacy for two top-performing countries in PISA 2015: Finland and Singapore. International Journal of Science Education, 44(4), 579-603. https://doi.org/10.1080/09500693.2022.2037167 (in English).
Wang, X. S., Perry, L. B., Malpique, A., & Ide, T. (2023). Factors predicting mathematics achievement in PISA: a systematic review. Large-scale Assessments in Education, 11, 24. https://doi.org/10.1186/s40536-023-00174-8 (in English).
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.