INTEGRATION POTENTIAL OF THE SCIENTIFIC HERITAGE OF SCIENTISTS IN GEOGRAPHY LESSONS (ON THE EXAMPLE OF THE SCIENTIFIC HERITAGE OF ALEXANDER VON HUMBOLDT)
PDF (Українська)
HTML (Українська)

Keywords

integration
geography
scientist
scientific heritage
content potential
science
competence

How to Cite

Zasiekina Т., & Lohinova А. . (2024). INTEGRATION POTENTIAL OF THE SCIENTIFIC HERITAGE OF SCIENTISTS IN GEOGRAPHY LESSONS (ON THE EXAMPLE OF THE SCIENTIFIC HERITAGE OF ALEXANDER VON HUMBOLDT). Ukrainian Educational Journal, (4), 123–133. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-4-123-133

Abstract

The article emphasizes the approaches of involving the scientific heritage of scientists in the study of school geography courses, the integration of the educational process in view of the implementation of the requirements of the State Standard of Complete General Secondary Education 2020 regarding the formation of key competencies, in particular in the field of natural sciences, techniques and technologies. Attention is focused on the ambiguity of determining the place of geography as an integrative discipline in the scientific structure. The importance of addressing science as a sphere of human activity and its creators in the process of learning geography is emphasized.

          The integration potential of A. Humboldt’s scientific heritage in modern scientific and educational contexts is analyzed. Attention is focused on the key concepts of A. Humboldt, in particular the awareness of «nature as a whole», «the relationship between man and nature». It is noted that A. Humboldt, having acquired deep knowledge of specific natural sciences, considered their integration for the sake of an objective representation of reality as the task of his later life, which he later highlighted in his most outstanding works «Pictures of Nature» and «Cosmos», which can be the subject of attention for use in the modern educational process at school. It has been revealed how the outstanding scientist acquired the sciences, how he integrated this knowledge through exploring both the New and the Old World, and how his life, along with his scientific legacy, should be studied by future generations in order to achieve meaningful results for both himself and entire nations.

          It is emphasized that the implementation of scientific heritage in school geography requires the attention of subject didactics, in particular, the determination of the place in its content, the search for methods of forming methodological knowledge and skills as components of scientific education. The impact of the use of scientific primary sources on the effectiveness of student learning is investigated. It is concluded that the use of integration potential in modern educational programs and research initiatives should contribute to the formation of systemic, geographical, critical thinking of education seekers. The areas of involvement of the integration potential of the scientific heritage of scientists in geography and other general secondary education courses are identified.

https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-4-123-133
PDF (Українська)
HTML (Українська)

References

Володкевич, Н.Н. (1897). Географія як навчальний і освітній предмет. Актова промова, виголошена 12

жовтня на території Фундукліївської та Київо-Подільскої жіночих гімназій. Київ.

Державний стандарт базової середньої освіти. (2020, 30 вересня). № 898. Міністерство освіти і науки України.

https://mon.gov.ua/ua.

Засєкіна, Т. М. (2020). Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика. Київ: Педагогічна думка.

Логінова, А. О. (2021a). Важливість вивчення спадщини вчених на уроках географії (на прикладі наукових

праць Александра фон Гумбольдта). У Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в ге-

ографічній, екологічній та хімічній освіті: збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської науково-практичної

інтернет-конференції (с. 104–108).

Логінова, A. (2021b). Застосування STEM-підходу із залученням наукової спадщини на уроках географії.

KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 7 (43), 37–43. http://kelmczasopisma.com/ua/jornal/64

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 6–9 клас. (2022). Міністерство

освіти і науки України. https://mon.gov.ua/

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 10–11 клас. (2022). Міністерство

освіти і науки України. https://mon.gov.ua/

Назаренко, Т. Г., Яценко, В. С., & Полтавченко, Д. В. (2023). Теоретико-методичні засади інтеграції змісту

навчання географії та економіки в гімназії та ліцеї: монографія. Київ: Педагогічна думка.

Пушкарьова, Т. О., Топузов, О. М. (2019). Інтегративно-діяльнісна педагогіка: монографія. Київ: Педаго-

гічна думка.

Рогозинський, А. М. (1907). Географія як наука і навчальний предмет. Київ.

Удовиченко, В. В., Удовиченко, І. В. (2023). Імплементація інтегрованого підходу до розкриття змісту географії

в освітній процес 5-6 класів НУШ. Географічна наука та освіта: перспективи й інновації: збірник ма-

теріалів ІВІ Міжнародної науково-практичної конференції (Переяслав, 19-20 жовтня 2023 р.), 213–220.

Чернов, Б. О. (2017). Єдність географії: міф чи реальність? Український географічний журнал, 1, 66–71. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.066

Шищенко, П. Г., Муніч, Н. В., Дмитрук, О. Ю. (2015). Чому географічна освіта має свою міжнародну Хартію? Сучасні проблеми розвитку географічної науки і освіти в Україні: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 26-28 листопад 2015 р.), 5–8.

Ette,O. (2018). Alexander von Humboldt: Nomadic thinking and living science. Epistemology & Philosophy of Science, 55 (1), 136–154. https://doi.org/10.5840/eps201855113

Humboldt, von А. (2020). Cosmos: A Sketch of the Physical Description of the Universe (Vols. 1–4). United Kingdom: Outlook Verlag.

Humboldt, von А. (2016). Views of Nature. USA: University of Chicago Press.

Wulf, A. (2016). The Invention of Nature: Alexander von Humboldt’s New World. USA: Vintage Contemporaries.

Chernov, B. O. (2017). Yednist heohrafii: mif chy realnist? Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 1, 66–71. https://doi.

org/10.15407/ugz2017.01.066 (in Ukrainian).

Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity. (2020, September 30). No. 898. Ministry of Education and Science of Ukraine. https://mon.gov.ua/ua. (in Ukrainian).

Ette,O. (2018). Alexander von Humboldt: Nomadic thinking and living science. Epistemology & Philosophy of Science, 55 (1), 136–154. https://doi.org/10.5840/eps201855113. (in English).

Humboldt, von А. (2016). Views of Nature. USA: University of Chicago Press. (in English).

Humboldt, von А. (2020). Cosmos: A Sketch of the Physical Description of the Universe (Vols. 1-4). United Kingdom: Outlook Verlag. (in English).

Lohinova, A. (2021b). Zastosuvannia STEM-pidkhodu iz zaluchenniam naukovoi spadshchyny na urokakh heohrafii. KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 7 (43), 37–43. http://kelmczasopisma.com/ua/jornal/64. (in Ukrainian).

Lohinova, A. O. (2021a). Vazhlyvist vyvchennia spadshchyny vchenykh na urokakh heohrafii (na prykladi naukovykh prats Aleksandra fon Humboldta). Intehratsiia fundamentalnykh ta prykladnykh doslidzhen v heohrafichnii, ekolohichnii ta khimichnii osviti: zbirnyk materialiv VII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii, 104–108. (in Ukrainian).

Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Heohrafiia 6–9 klas. (2022). Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. https://mon.gov.ua/ (in Ukrainian).

Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Heohrafiia 10–11 klas. (2022). Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. https://mon.gov.ua/ (in Ukrainian).

Nazarenko, T. H., Yatsenko, V. S., & Poltavchenko, D. V. (2023). Teoretyko-metodychni zasady intehratsii zmistu navchannia heohrafii ta ekonomiky v himnazii ta litsei: monohrafiia. Kyiv : Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).

Pushkarova, T. O., & Topuzov, O. M. (2019). Intehratyvno-diialnisna pedahohika: monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).

Rohozynskyy, A. M. (1907). Heohrafiya yak nauka i navchalnyy predmet. Kyyiv.

Shyshchenko, P. H., Munich, N. V., & Dmytruk, O. Y. (2015). Chomu heohrafichna osvita maie svoiu mizhnarodnu Khartiiu? Suchasni problemy rozvytku heohrafichnoi nauky i osvity v Ukraini: materialy V Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 2015, November 26-28), 5–8. (in Ukrainian).

Udovychenko, V. V., & Udovychenko, I. V. (2023). Implementatsiia intehrovanoho pidkhodu do rozkryttia zmistu heohrafii v osvitnii protses 5-6 klasiv NUSh. Heohrafichna nauka ta osvita: perspektyvy y innovatsii: zbirnyk materialiv IVI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Pereiaslav, 2023, October 19-20), 213–220. (in Ukrainian).

Volodkevych, N.N. (1897). Heohrafiya yak navchalnyy i osvitniy predmet. Aktova promova, vyholoshena 12 zhovtnya na terytoriyi Fundukliyivskoyi ta Kyyivo-Podilskoyi zhinochykh himnaziy. Kyiv.

Wulf, A. (2016). The Invention of Nature: Alexander von Humboldt’s New World. USA: Vintage Contemporaries.(in English).

Zasiekina, T. M. (2020). Intehratsiia v shkilnii pryrodnychii osviti: teoriia i praktyka. Kyiv: Pedahohichna dumka.(in Ukrainian).

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Downloads

Download data is not yet available.