ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ ВЧЕНИХ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ АЛЕКСАНДРА ФОН ГУМБОЛЬДТА)
PDF
HTML

Ключові слова

інтеграція
географія
учений
наукова спадщина
змістовий потенціал
природничі науки
компетентність

Як цитувати

Засєкіна, Т., & Логінова, А. . (2024). ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ ВЧЕНИХ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ АЛЕКСАНДРА ФОН ГУМБОЛЬДТА). Український Педагогічний журнал, (4), 123–133. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-4-123-133

Анотація

У статті наголошено на підходах залучення наукової спадщини вчених до вивчення курсів шкільної географії, інтеграції освітнього процесу з огляду на реалізацію вимог Державного стандарту повної загальної середньої освіти 2020 р. щодо формування ключових компетентностей, зокрема в галузі природничих наук, техніки і технологій. Зосереджено увагу на неоднозначності визначення місця географії як інтегративної дисципліни у науковій структурі. Підкреслюється важливість звернення до науки як сфери людської діяльності та її творців у процесі навчання географії,

Аналізується інтеграційний потенціал наукової спадщини Александра фон Гумбольдта в сучасних наукових і освітніх контекстах. Зосереджено увагу на ключових концепціях А. Гумбольдта, зокрема усвідомлення «природи як цілого», «взаємозв’язок людини і природи». Зазначено, що А. Гумбольдт, отримавши глибокі знання з окремих природничих наук, завданням подальшого життя вважав їх інтеграцію заради об’єктивного представлення дійсності, які він згодом висвітлив у своїх найвидатніших творах «Картини природи» та «Космос», що можуть бути предметом уваги для застосовування в сучасному навчальному процесі у школі. Виявлено, як саме пізнавав науки, якими шляхами інтегрував набуті знання, досліджуючи як Новий, так і Старий Світ видатний учений, життя якого варто вивчати майбутнім поколінням, окрім його наукової спадщини, заради досягнення якісних результатів для себе й цілих народів.

Акцентовано, що імплементація наукової спадщини в шкільну географію потребує уваги предметної дидактики, зокрема визначення місця в її змісті, пошук методів формування методологічних знань і вмінь як складників наукової освіти. Досліджується вплив використання наукових першоджерел на результативність навчання учнів. Підсумовано, що використання інтеграційного потенціалу у сучасних освітніх програмах та дослідницьких ініціативах має сприяти формуванню системного, географічного, критичного мислення здобувачів освіти. Означені напрями залучення інтеграційного потенціалу наукової спадщини вчених у географію та інші курси загальної середньої освіти.

https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-4-123-133
PDF
HTML

Посилання

Володкевич, Н.Н. (1897). Географія як навчальний і освітній предмет. Актова промова, виголошена 12

жовтня на території Фундукліївської та Київо-Подільскої жіночих гімназій. Київ.

Державний стандарт базової середньої освіти. (2020, 30 вересня). № 898. Міністерство освіти і науки України.

https://mon.gov.ua/ua.

Засєкіна, Т. М. (2020). Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика. Київ: Педагогічна думка.

Логінова, А. О. (2021a). Важливість вивчення спадщини вчених на уроках географії (на прикладі наукових

праць Александра фон Гумбольдта). У Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в ге-

ографічній, екологічній та хімічній освіті: збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської науково-практичної

інтернет-конференції (с. 104–108).

Логінова, A. (2021b). Застосування STEM-підходу із залученням наукової спадщини на уроках географії.

KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 7 (43), 37–43. http://kelmczasopisma.com/ua/jornal/64

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 6–9 клас. (2022). Міністерство

освіти і науки України. https://mon.gov.ua/

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 10–11 клас. (2022). Міністерство

освіти і науки України. https://mon.gov.ua/

Назаренко, Т. Г., Яценко, В. С., & Полтавченко, Д. В. (2023). Теоретико-методичні засади інтеграції змісту

навчання географії та економіки в гімназії та ліцеї: монографія. Київ: Педагогічна думка.

Пушкарьова, Т. О., Топузов, О. М. (2019). Інтегративно-діяльнісна педагогіка: монографія. Київ: Педаго-

гічна думка.

Рогозинський, А. М. (1907). Географія як наука і навчальний предмет. Київ.

Удовиченко, В. В., Удовиченко, І. В. (2023). Імплементація інтегрованого підходу до розкриття змісту географії

в освітній процес 5-6 класів НУШ. Географічна наука та освіта: перспективи й інновації: збірник ма-

теріалів ІВІ Міжнародної науково-практичної конференції (Переяслав, 19-20 жовтня 2023 р.), 213–220.

Чернов, Б. О. (2017). Єдність географії: міф чи реальність? Український географічний журнал, 1, 66–71. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.066

Шищенко, П. Г., Муніч, Н. В., Дмитрук, О. Ю. (2015). Чому географічна освіта має свою міжнародну Хартію? Сучасні проблеми розвитку географічної науки і освіти в Україні: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 26-28 листопад 2015 р.), 5–8.

Ette,O. (2018). Alexander von Humboldt: Nomadic thinking and living science. Epistemology & Philosophy of Science, 55 (1), 136–154. https://doi.org/10.5840/eps201855113

Humboldt, von А. (2020). Cosmos: A Sketch of the Physical Description of the Universe (Vols. 1–4). United Kingdom: Outlook Verlag.

Humboldt, von А. (2016). Views of Nature. USA: University of Chicago Press.

Wulf, A. (2016). The Invention of Nature: Alexander von Humboldt’s New World. USA: Vintage Contemporaries.

Chernov, B. O. (2017). Yednist heohrafii: mif chy realnist? Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 1, 66–71. https://doi.

org/10.15407/ugz2017.01.066 (in Ukrainian).

Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity. (2020, September 30). No. 898. Ministry of Education and Science of Ukraine. https://mon.gov.ua/ua. (in Ukrainian).

Ette,O. (2018). Alexander von Humboldt: Nomadic thinking and living science. Epistemology & Philosophy of Science, 55 (1), 136–154. https://doi.org/10.5840/eps201855113. (in English).

Humboldt, von А. (2016). Views of Nature. USA: University of Chicago Press. (in English).

Humboldt, von А. (2020). Cosmos: A Sketch of the Physical Description of the Universe (Vols. 1-4). United Kingdom: Outlook Verlag. (in English).

Lohinova, A. (2021b). Zastosuvannia STEM-pidkhodu iz zaluchenniam naukovoi spadshchyny na urokakh heohrafii. KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 7 (43), 37–43. http://kelmczasopisma.com/ua/jornal/64. (in Ukrainian).

Lohinova, A. O. (2021a). Vazhlyvist vyvchennia spadshchyny vchenykh na urokakh heohrafii (na prykladi naukovykh prats Aleksandra fon Humboldta). Intehratsiia fundamentalnykh ta prykladnykh doslidzhen v heohrafichnii, ekolohichnii ta khimichnii osviti: zbirnyk materialiv VII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii, 104–108. (in Ukrainian).

Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Heohrafiia 6–9 klas. (2022). Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. https://mon.gov.ua/ (in Ukrainian).

Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Heohrafiia 10–11 klas. (2022). Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. https://mon.gov.ua/ (in Ukrainian).

Nazarenko, T. H., Yatsenko, V. S., & Poltavchenko, D. V. (2023). Teoretyko-metodychni zasady intehratsii zmistu navchannia heohrafii ta ekonomiky v himnazii ta litsei: monohrafiia. Kyiv : Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).

Pushkarova, T. O., & Topuzov, O. M. (2019). Intehratyvno-diialnisna pedahohika: monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).

Rohozynskyy, A. M. (1907). Heohrafiya yak nauka i navchalnyy predmet. Kyyiv.

Shyshchenko, P. H., Munich, N. V., & Dmytruk, O. Y. (2015). Chomu heohrafichna osvita maie svoiu mizhnarodnu Khartiiu? Suchasni problemy rozvytku heohrafichnoi nauky i osvity v Ukraini: materialy V Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 2015, November 26-28), 5–8. (in Ukrainian).

Udovychenko, V. V., & Udovychenko, I. V. (2023). Implementatsiia intehrovanoho pidkhodu do rozkryttia zmistu heohrafii v osvitnii protses 5-6 klasiv NUSh. Heohrafichna nauka ta osvita: perspektyvy y innovatsii: zbirnyk materialiv IVI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Pereiaslav, 2023, October 19-20), 213–220. (in Ukrainian).

Volodkevych, N.N. (1897). Heohrafiya yak navchalnyy i osvitniy predmet. Aktova promova, vyholoshena 12 zhovtnya na terytoriyi Fundukliyivskoyi ta Kyyivo-Podilskoyi zhinochykh himnaziy. Kyiv.

Wulf, A. (2016). The Invention of Nature: Alexander von Humboldt’s New World. USA: Vintage Contemporaries.(in English).

Zasiekina, T. M. (2020). Intehratsiia v shkilnii pryrodnychii osviti: teoriia i praktyka. Kyiv: Pedahohichna dumka.(in Ukrainian).

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.