Анотація
Статтю присвячено дослідженню застосування брифінгу і дебрифінгу в процесі попередження та компенсації освітніх втрат учнів. У статті подано дефініції брифінгу і дебрифінгу як методів навчання (вербальні (діалогічні) групові методи активного навчання). Брифінг застосовується, як правило, для оптимального початку навчального заняття, залучення учнів до свідомої і відповідальної участі в ньому завдяки наданню й обговоренню з ними стислої інформації про його цілі, зміст і очікувані результати, структурованої у брифінговій записці. Дебрифінг застосовується вчителем для оптимального завершення навчального заняття, передбачає стисле обговорення та рефлексію учнями його перебігу і результатів, набутого ними досвіду відповідно до структурованого переліку запитань, заздалегідь складеного вчителем (дебрифінгової записки).
Обґрунтовано, що брифінг і дебрифінг є методами, що застосовуються в процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії вчителя та учнів, а використання цих методів сприяє формуванню свідомого й відповідального ставлення учнів до участі в освітніх заняттях зокрема і до своєї навчальної та самоосвітньої діяльності загалом.
Визначено особливості застосування методів брифінгу і дебрифінгу в ході попередження та компенсації освітніх втрат учнів, а саме: у ході підготовки до проведення відповідного заняття вчитель визначає завдання попередження і компенсації освітніх втрат учнів, що здійснюватимуться за допомогою цих методів, готує інформаційні матеріали (роздруковані картки, слайди презентації), які допоможуть компенсувати такі втрати; учитель передбачає у змісті брифінгової / дебрифінгової записки запитання, спрямовані на виявлення й обговорення учнями наявних / можливих освітніх втрат, пов’язаних зі змістом заняття; учитель обов’язково розмішує цифрові версії брифінгової і дебрифінгової записки та інформаційних матеріалів для компенсації освітніх втрат учнів на сторінці класу в Google Classroom чи в його групі у месенджері; учитель може застосовувати методи брифінгу і дебрифінгу також у позаурочній корекційно-компенсаторній роботі з учнями, які мають освітні втрати (умова – учні належать до однієї паралелі й вивчають предмет / курс на одному рівні – або стандарту, або профільному).
Перспективи подальших розвідок пов’язані з дослідженням специфіки застосування брифінгу і дебрифінгу в освітньому процесі зі здобувачами базової та профільної середньої освіти, а також особливостей використання цих методів у процесі попередження і компенсації освітніх втрат, що виникли в учнів з предметів / курсів, що належать до різних освітніх галузей.
Посилання
Байда, М. (2018). Особливості проведення психологічного де брифінгу з військовослужбовцями, які повернулися з полону, на першому етапі їх реінтеграції. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологія (1). http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2018_1_3
Биконя, О., Шендерук, О., Шевченко, Ю., & Іванишина, В. (2023). Технологія дебрифінгу в навчанні іноземної мови. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки (21), 64–72. https://doi.org/10.58407/visnik.232111
Бусел В. (Ред.) (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). ВТФ «Перун».
DESPRO (Швейцарсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні – DESPRO»). (2013). Інструментарій з управління знаннями: методики зберігання та поширення досвіду (пер з англ. М. Висоцької). ТОВ «Софія-А».
Максимчук, Н. (2015). Англомовний брифінг як діалогічна взаємодія. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики (27), 265–276. http://nbuv.gov.ua/UJRN/psptkl_2015_27_29
Пометун, О. (2004). Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник. Київ: А.С.К.
Пузіков, Д. (2022) Цифровий опорний конспект уроку в контексті навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання в умовах війни. Проблеми сучасного підручника, (28), 133–144. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-133-144.
Фіцула, М. (2000). Педагогіка (Навчальний посібник для студентів). Київ, Видавничий дім «Академія».
Baida, M. (2018). Osoblyvosti provedennia psykholohichnoho de bryfinhu z viiskovosluzhbovtsiamy, yaki povernulysia z polonu, na pershomu etapi yikh reintehratsii. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia : Psykholohiia (1). http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2018_1_3 (in Ukrainian).
Busel V. (Ed.), (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.). VTF «Perun» (in Ukrainian).
Bykonia, O., Shenderuk, O., Shevchenko, Yu., & Ivanyshyna, V. (2023). Tekhnolohiia debryfinhu v navchanni inozemnoi movy. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Chernihivskyi kolehium" imeni T. H. Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky, (21), 64–72. https://doi.org/10.58407/visnik.232111 (in Ukrainian).
DESPRO (Shveitsarsko-ukrainskyi proiekt «Pidtrymka detsentralizatsii v Ukraini – DESPRO»). (2013). Instrumentarii z upravlinnia znanniamy: metodyky zberihannia ta poshyrennia dosvidu (per z anhl. M. Vysotskoi). TOV «Sofiia-A» (in Ukrainian).
Fitsula, M. (2000). Pedahohika: navchalnyi posibnyk dlia studentiv. Kyiv: Vydavnychyi dim «Akademiia» (in Ukrainian).
Maksymchuk, N. (2015). Anhlomovnyi bryfinh yak dialohichna vzaiemodiia. Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoi linhvistyky, (27), 265–276. http://nbuv.gov.ua/UJRN/psptkl_2015_27_29 (in Ukrainian).
Pometun, O. (2004). Suchasnyi urok. Interaktyvni tekhnolohii navchannia: naukovo-metodychnyi posibnyk. Kyiv: A.S.K (in Ukrainian).
Puzikov, D. (2022) Tsyfrovyi opornyi konspekt uroku v konteksti navchalno-metodychnoho zabezpechennia dystantsiinoho navchannia v umovakh viiny. Problemy suchasnoho pidruchnyka, (28), 133–144. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-133-144 (in Ukrainian).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

