Keywords
training of professional junior bachelors
information and educational environment
How to Cite
Abstract
The article addresses the significance and potential of the information and educational environment within the training system of professional junior bachelors. It is substantiated that the functioning of a modern institution of vocational pre-higher education occurs within the context of the Fourth Industrial Revolution, which directly determines the development prospects of the information and educational environment.
The effectiveness of the educational space is linked to the implementation of massive open online courses (MOOCs), cloud technologies, and augmented reality elements. The high adaptability of digital tools to the individual needs of learners is established. Particular emphasis is placed on the requirement of professional junior bachelors for unlimited access to electronic resources and repositories to facilitate the formation of individual educational trajectories.
The study analyzes the issue of uneven distribution of information resources and the widening digital divide resulting from the negative impact of wartime conditions. The deficit of resource potential in frontline territories, which complicates the full-scale utilization of internet technologies in learning, is highlighted. It is noted that the information and educational environment currently serves as a strategic tool for overcoming crisis consequences and expanding students' cognitive interests.
The necessity of developing the digital competence of all educational process participants is proven to ensure equal opportunities for knowledge access. The principle of interactivity is actualized as a means of creating conditions for productive interpersonal collaboration and the implementation of effective information-pedagogical support.
The research emphasizes the need for systematic updates of educational component content to prevent the "knowledge obsolescence" effect. Two fundamental approaches to the analysis of the studied phenomenon are characterized: the technological-programmatic (hardware basis) and the pedagogical (didactic landscape) approaches.
The infrastructural essence of the environment is represented through the interaction of pedagogical-methodological, informational, and technical subsystems. The functional significance of the information and educational environment is visualized through the provision of 24/7 access to resources and the transparency of monitoring and evaluation procedures. The transformation of the teacher's role from a knowledge transmitter to a tutor and consultant is argued, a shift that critically depends on their level of digital competence. It is concluded that the implementation of the information and educational environment is a decisive factor in improving the quality of specialist training and acts as a medium for the cognitive self-actualization of the individual.
References
Бубняк, Ю. Р. (2025). Методико-практичні засади використання цифрових технологій у процесі підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів з автомобільного транспорту. Гуманітарні студії: історія та педагогіка, 2 (10), 189–197. https://doi.org/10.35774/gsip2025.02.189
Гурська, О. А., Самборська, О. В., & Йордан, Г. М. (2025). Використання цифрових технологій у педагогічному процесі для індивідуалізації навчання. Педагогічна академія: наукові записки, (14). https://doi.org/10.5281/zenodo.14587060
Кайдалова, Л. (2025). Педагогічна комунікація у цифровому середовищі закладу вищої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (220), 41-46. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-220-41-46
Коваленко, В., & Шишкіна, М. (2025). Модель відкритого освітнього середовища з елементами штучного інтелекту для професійного розвитку педагогічних кадрів. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (219), 43-49. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-43-49
Курок Р. (2021). Тенденції розвитку фахової передвищої освіти в сучасних умовах. Професійна педагогіка, 1(22), 41-48. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.41-48
Міністерство освіти і науки України. (2020) Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів фахової передвищої освіти (Наказ № 918). https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-rozroblennya-standartiv-fahovoyi-peredvishoyi-osviti
Овдійчук, В. Цифрова компетентність як одна з базових компетентностей майбутніх учителів інформатики. Освіта. Інноватика. Практика, 13(3), 64–69 (2025). https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i3-010
Перцева, Т. О., Саніна, Н. А., & Турлюн, Т. С. (2025). Інтерактивні технології в освіті: цифрові інструменти для активного навчання здобувачів вищої освіти. Медична освіта, (1), 78–82. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.1.15376
Петренко, С., Петренко, Л., & Вернидуб, Г. (2025). Інформаційно-цифрова компетентність сучасного учителя. Освіта. Інноватика. Практика, 13(5), 41–45. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i5-006
Садовий, М., & Трифонова, О. (2025). Цифрова компетентність здобувачів освіти в умовах функціонування засобу інформатизації. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (219), 87-92. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-87-92
Bubniak, Yu. R. (2025). Methodological and Practical Principles of Using Digital Technologies in the Process of Training Future Professional Junior Bachelors in Automotive Transport. Humanities Studies: History and Pedagogy, 2(10), 189–197. https://doi.org/10.35774/gsip2025.02.189 (in Ukrainian).
Hurska, O. A., Samborska, O. V., & Йordan, H. M. (2025). The Use of Digital Technologies in the Pedagogical Process for Individualization of Learning. Pedagogical Academy: Scientific Notes, (14). https://doi.org/10.5281/zenodo.14587060 (in Ukrainian).
Kaidalova, L. (2025). Pedagogical Communication in the Digital Environment of a Higher Education Institution. Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, (220), 41–46. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-220-41-46 (in Ukrainian).
Kovalenko, V., & Shyshkina, M. (2025). A Model of an Open Educational Environment with Elements of Artificial Intelligence for the Professional Development of Pedagogical Personnel. Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, (219), 43–49. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-43-49 (in Ukrainian).
Kurok, R. (2021). Trends in the Development of Professional Pre-higher Education in Modern Conditions. Professional Pedagogy, 1(22), 41–48. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.41-48 (in Ukrainian).
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2020). Methodological Recommendations for the Development of Standards for Professional Pre-higher Education (Order No. 918, July 13, 2020). https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-rozroblennya-standartiv-fahovoyi-peredvishoyi-osviti (in Ukrainian).
Ovdiychuk, V. (2025). Digital Competence as One of the Basic Competencies of Future Informatics Teachers. Osvita. Innovatyka. Praktyka, 13(3), 64–69. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i3-010 (in Ukrainian).
Pertseva, T. O., Sanina, N. A., & Turlyun, T. S. (2025). Interactive Technologies in Education: Digital Tools for Active Learning of Higher Education Students. Medical Education, 1, 78–82. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.1.15376 (in Ukrainian).
Petrenko, S., Petrenko, L., & Vernydub, H. (2025). Information and Digital Competence of a Modern Teacher. Osvita. Innovatyka. Praktyka, 13(5), 41–45. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i5-006 (in Ukrainian).
Sadovyi, M., & Tryfonova, O. (2025). Digital Competence of Education Seekers in the Conditions of Functioning of Informatization Means. Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, (219), 87–92. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-87-92 (in Ukrainian).
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.