Ключові слова
безперервне навчання
цифрові освітні екосистеми
навчальна аналітика
інтеграція освітніх даних
персоналізоване навчання
заклади вищої освіти
Як цитувати
Анотація
Анотація. Статтю присвячено дослідженню цифрової педагогіки як концептуальної основи забезпечення безперервного навчання у закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації. Актуальність дослідження зумовлено необхідністю переосмислення традиційних підходів до навчання і викладання, які вже не повною мірою відповідають вимогам цифрової економіки, стрімкому розвитку цифрових технологій та потребі у формуванні індивідуалізованих освітніх траєкторій. Незважаючи на активне впровадження закладами вищої освіти цифрових навчальних платформ, систем управління навчанням, засобів штучного інтелекту та навчальної аналітики, освітні дані залишаються фрагментованими між різними інформаційними системами, що обмежує їхнє ефективне використання для обґрунтованого прийняття педагогічних рішень, персоналізації навчання та підтримки концепції навчання впродовж життя.
Метою дослідження є розроблення концептуальної моделі цифрової педагогіки, яка забезпечує безперервне навчання шляхом інтеграції людиноцентричних педагогічних принципів, цифрових освітніх екосистем, навчальної аналітики та об’єднання освітніх даних. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв'язків між цифровими технологіями, педагогічним проєктуванням, навчальною аналітикою та персоналізованими освітніми траєкторіями.
У статті доведено, що цифрову педагогіку слід розглядати не лише як використання цифрових технологій в освітньому процесі, а і як сучасну людиноцентричну педагогічну парадигму, орієнтовану на індивідуальні потреби здобувачів освіти, їхню навчальну активність та безперервний професійний розвиток. Ефективне забезпечення безперервного навчання потребує функціонування інтегрованих цифрових освітніх екосистем, здатних об'єднувати інформацію з різних освітніх сервісів у єдине інформаційне середовище. Інтеграція освітніх даних створює підґрунтя для застосування навчальної аналітики, своєчасного виявлення навчальних труднощів, персоналізації освітнього процесу та ухвалення обґрунтованих педагогічних рішень.
Запропонована концептуальна модель може стати методологічною основою для проєктування цифрових освітніх середовищ, удосконалення систем підтримки навчання та впровадження навчальної аналітики в закладах вищої освіти. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробленням моделей інтегрованого профілю здобувача освіти та оцінюванням їхньої ефективності для підтримки персоналізованого й безперервного навчання.
Посилання
Banihashem, S. K., Noroozi, O., Van Ginkel, S., Macfadyen, L. P., & Biemans, H. J. (2022). A systematic review of the role of learning analytics in enhancing feedback practices in higher education. Educational Research Review, (37), 100489. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2022.100489 (in English).
Bond, M., Buntins, K., Bedenlier, S., Zawacki-Richter, O., & Kerres, M. (2020). Mapping research in student engagement and educational technology in higher education: a systematic evidence map. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17(1). https://doi.org/10.1186/s41239-019-0176-8 (in English).
Crompton, H., & Burke, D. (2023). Artificial intelligence in higher education: the state of the field. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20(1). https://doi.org/10.1186/s41239-023-00392-8 (in English).
Dmytruk, A., Hrytsiv, V., Babkina, M., Skril, I., Vyslobodska, I., & Smilevska, M. (2025). Integration of artificial intelligence technologies into the digital transformation of professional higher education in technical fields. In Professional education and personnel training (pp. 110–143). https://doi.org/10.15587/978-617-8360-16-0.ch5 (in English).
Gašević, D., Dawson, S., & Siemens, G. (2014). Let’s not forget: Learning analytics are about learning. TechTrends, 59(1), 64–71. https://doi.org/10.1007/s11528-014-0822-x (in English).
Holmes, W., Porayska-Pomsta, K., Holstein, K., Sutherland, E., Baker, T., Shum, S. B., Santos, O. C., Rodrigo, M. T., Cukurova, M., Bittencourt, I. I., & Koedinger, K. R. (2021). Ethics of AI in Education: Towards a Community-Wide framework. International Journal of Artificial Intelligence in Education, 32(3), 504–526. https://doi.org/10.1007/s40593-021-00239-1 (in English).
Laurillard, D. (2012). Teaching as a design science: Building Pedagogical Patterns for Learning and Technology. London: Routledge. ISBN 9780415803878 (in English).
Lindqvist, M. H., Mozelius, P., Jaldemark, J., & Innes, M. C. (2023). Higher education transformation towards lifelong learning in a digital era – a scoping literature review. International Journal of Lifelong Education, 43(1), 24–38. https://doi.org/10.1080/02601370.2023.2279047 (in English).
Long, P. , & Siemens, G. (2011). Penetrating the Fog: Analytics in Learning and Education. EDUCAUSE Review, 46(5), 30–40. https://er.educause.edu/articles/2011/9/penetrating-the-fog-analytics-in-learning-and-education (in English).
Nagachevska, O., Dmytruk, V., Voloshyn, M., Myklash, L., Fuchyla, O., & Kolesnyk, H. (2025). Advancing intercultural communicative competence in future specialists in IT and Computer Science: development and implementation of the “Navigating Cultural Diversity” course project. In Professional education and personnel training (pp. 3–34). https://doi.org/10.15587/978-617-8360-16-0 (in English).
Oecd. (2023). OECD Digital Education Outlook 2023. https://doi.org/10.1787/c74f03de-en (in English).
Pan, Z., Biegley, L., Taylor, A., & Zheng, H. (2024). A Systematic Review of Learning Analytics. Journal of Learning Analytics, 11(2), 52–72. https://doi.org/10.18608/jla.2023.8093 (in English).
Siemens, G. (2005). Connectivism: A learning theory for the digital age. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning, 2(1), 3–10. http://www.itdl.org/Journal/Jan_05/article01.htm (in English).
Viberg, O., Hatakka, M., Bälter, O., & Mavroudi, A. (2018). The current landscape of learning analytics in higher education. Computers in Human Behavior, (89), 98–110. https://doi.org/10.1016/j.chb.2018.07.027 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.