Ключові слова
учитель закладу загальної середньої освіти
професійний стандарт
цифрові технології
професійний розвиток
емпіричне опитування
методичний супровід
Як цитувати
Анотація
Анотація. У статті розглянуто інформаційно-цифрову компетентність учителя закладу загальної середньої освіти як складову професійної компетентності, зміст якої визначається сучасними нормативними вимогами та реальними умовами педагогічної діяльності. Мета дослідження полягала в уточненні сутності цієї компетентності, конкретизації професійних дій, у яких вона виявляється, а також з’ясуванні актуальних практик, труднощів і потреб учителів у її подальшому розвитку. Для досягнення мети проаналізовано нормативні документи України, європейську рамку DigCompEdu, UNESCO ICT Competency Framework for Teachers та UNESCO AI Competency Framework for Teachers. Теоретичний аналіз доповнено узагальненими результатами емпіричного онлайн-опитування вчителів закладів загальної середньої освіти. Установлено, що інформаційно-цифрова компетентність охоплює критичну роботу з інформацією і даними, добір, адаптацію та створення цифрових освітніх ресурсів, використання технологій у навчанні, комунікації й оцінюванні, дотримання правових, етичних і безпекових норм, відповідальне застосування штучного інтелекту, професійну співпрацю та рефлексивне вдосконалення власної практики. Результати опитування засвідчили, що вчителі усвідомлюють значущість цифрових технологій у професійній діяльності, однак рівень упевненості у виконанні окремих цифрових завдань залишається неоднаковим. Найбільші труднощі пов’язані зі створенням власного цифрового контенту. Основними джерелами професійного розвитку названо самоосвіту та неформальні онлайн-курси, а найбільш поширеною перешкодою – нестачу часу. Серед бажаних форматів підтримки переважали короткі практичні воркшопи, асинхронні курси та консультації з ментором. Обґрунтовано доцільність диференційованої, практико-орієнтованої підтримки, пов’язаної з конкретними педагогічними завданнями, створенням або адаптацією цифрового продукту, його апробацією, отриманням зворотного зв’язку та рефлексією. Наголошено, що розвиток інформаційно-цифрової компетентності залежить не лише від особистої активності вчителя, а й від організаційних, методичних і технічних умов, створених у закладі освіти.
Посилання
Гаврілова, Л. Г., & Топольник, Я. В. (2017). Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання, 61(5), 1–14. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744
Кабінет Міністрів України. (2021). Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації (Розпорядження № 167-р). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text
Міністерство освіти і науки України. (2024). Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (Наказ № 1225). https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-profesiinoho-standartu-vchytel-zakladu-zahalnoi-serednoi-osvity
Міністерство освіти і науки України. (2026). Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності (Наказ № 871). https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-typovoi-prohramy-pidvyshchennia-kvalifikatsii-pedahohichnykh-ta-naukovo-pedahohichnykh-pratsivnykiv-z-rozvytku-tsyfrovoi-kompetentnosti
Морзе, Н. В., Базелюк, О. В., Воротникова, І. П., Дементієвська, Н. П., Захар, О. Г., Нанаєва, Т. В., Пасічник, О. В., & Чернікова, Л. А. (2019). Опис цифрової компетентності педагогічного працівника. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, Спецвипуск, 1–53. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s39
Овчарук, О. В., Гриценчук, О. О., & Кравчина, О. Є. (2024). Моніторинг готовності та потреб вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ: 2024. Аналітичний звіт. Інститут цифровізації освіти НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/743978/
Fernández-Batanero, J. M., Montenegro-Rueda, M., Fernández-Cerero, J., & García-Martínez, I. (2022). Digital competences for teacher professional development. Systematic review. European Journal of Teacher Education, 45(4), 513–531. https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1827389
Heine, S., Krepf, M., & König, J. (2023). Digital resources as an aspect of teacher professional digital competence: One term, different definitions – a systematic review. Education and Information Technologies, 28(4), 3711–3738. https://doi.org/10.1007/s10639-022-11321-z
Lucas, M., Bem-Haja, P., Siddiq, F., Moreira, A., & Redecker, C. (2021). The relation between in-service teachers’ digital competence and personal and contextual factors: What matters most? Computers & Education, (160), 104052. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2020.104052
Miao, F., & Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://doi.org/10.54675/MDKU1457
Nguyen, L. A. T., & Habók, A. (2024). Tools for assessing teacher digital literacy: A review. Journal of Computers in Education, 11(1), 305–346. https://doi.org/10.1007/s40692-022-00257-5
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu (Y. Punie, Ed.). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Tzafilkou, K., Perifanou, M., & Economides, A. A. (2023). Assessing teachers’ digital competence in primary and secondary education: Applying a new instrument to integrate pedagogical and professional elements for digital education. Education and Information Technologies, 28(12), 16017–16040. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11848-9
UNESCO. (2018). UNESCO ICT competency framework for teachers (Version 3). https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000265721
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2021). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovykh kompetentnostei ta zatverdzhennia planu zakhodiv z yii realizatsii [On approval of the Concept for the development of digital competencies and the action plan for its implementation] (Order No. 167-r). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text (in Ukrainian).
Fernández-Batanero, J. M., Montenegro-Rueda, M., Fernández-Cerero, J., & García-Martínez, I. (2022). Digital competences for teacher professional development. Systematic review. European Journal of Teacher Education, 45(4), 513–531. https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1827389 (in English).
Havrilova, L. H., & Topolnyk, Ya. V. (2017). Tsyfrova kultura, tsyfrova hramotnist, tsyfrova kompetentnist yak suchasni osvitni fenomeny [Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 61(5), 1–14. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744 (in Ukrainian).
Heine, S., Krepf, M., & König, J. (2023). Digital resources as an aspect of teacher professional digital competence: One term, different definitions – a systematic review. Education and Information Technologies, 28(4), 3711–3738. https://doi.org/10.1007/s10639-022-11321-z (in English).
Lucas, M., Bem-Haja, P., Siddiq, F., Moreira, A., & Redecker, C. (2021). The relation between in-service teachers’ digital competence and personal and contextual factors: What matters most? Computers & Education, (160), 104052. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2020.104052 (in English).
Miao, F., & Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://doi.org/10.54675/MDKU1457 (in English).
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2024). Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity» [On approval of the professional standard “Teacher of a general secondary education institution”] (Order No. 1225). https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-profesiinoho-standartu-vchytel-zakladu-zahalnoi-serednoi-osvity (in Ukrainian).
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2026). Pro zatverdzhennia Typovoi prohramy pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh ta naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv z rozvytku tsyfrovoi kompetentnosti [On approval of the standard professional development programme for pedagogical and academic staff on digital competence development] (Order No. 871). https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-typovoi-prohramy-pidvyshchennia-kvalifikatsii-pedahohichnykh-ta-naukovo-pedahohichnykh-pratsivnykiv-z-rozvytku-tsyfrovoi-kompetentnost (in Ukrainian).
Morze, N. V., Bazeliuk, O. V., Vorotnykova, I. P., Dementiievska, N. P., Zakhar, O. H., Nanaieva, T. V., Pasichnyk, O. V., & Chernikova, L. A. (2019). Opys tsyfrovoi kompetentnosti pedahohichnoho pratsivnyka [Description of educator’s digital competence]. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu, Special iss., 1–53. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s39 (in Ukrainian).
Nguyen, L. A. T., & Habók, A. (2024). Tools for assessing teacher digital literacy: A review. Journal of Computers in Education, 11(1), 305–346. https://doi.org/10.1007/s40692-022-00257-5 (in English).
Ovcharuk, O. V., Hrytsenchuk, O. O., & Kravchyna, O. Ye. (2024). Monitorynh hotovnosti ta potreb vchyteliv shchodo vykorystannia tsyfrovykh zasobiv ta IKT: 2024. Analitychnyi zvit [Monitoring teachers’ readiness and needs for the use of digital tools and ICT: 2024. Analytical report]. Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/743978/ (in Ukrainian).
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu (Y. Punie, Ed.). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770 (in English).
Tzafilkou, K., Perifanou, M., & Economides, A. A. (2023). Assessing teachers’ digital competence in primary and secondary education: Applying a new instrument to integrate pedagogical and professional elements for digital education. Education and Information Technologies, 28(12), 16017–16040. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11848-9.
UNESCO. (2018). UNESCO ICT competency framework for teachers (Version 3). https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000265721 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.