Ключові слова
наукові ліцеї
турнірний рух
компетентнісний підхід
дослідницьке навчання
Всеукраїнський турнір юних фізиків (ВТЮФ)
штучний інтелект
Як цитувати
Анотація
Анотація. У статті досліджено роль турнірного руху як сучасної педагогічної технології та обґрунтовано доцільність його інтеграції до освітніх програм наукових ліцеїв. Проаналізовано особливості організації Всеукраїнського турніру юних фізиків (ВТЮФ) і показано його відповідність стратегічним завданням Нової української школи та концепції функціонування наукових ліцеїв. Встановлено, що турнірний формат навчання поєднує компетентнісний, діяльнісний і дослідницький підходи, забезпечуючи набуття учнями досвіду постановки наукової проблеми, планування та проведення експерименту, аналізу отриманих результатів, побудови фізичних моделей і публічного захисту власних висновків.
Методологічну основу дослідження становлять аналіз нормативно-правових документів, сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових праць, присвячених inquiry-based learning, problem-based learning, розвитку дослідницьких компетентностей і формуванню навичок наукової комунікації, а також узагальнення багаторічного досвіду організації та проведення ВТЮФ і підготовки учнівських команд до міжнародних змагань.
Показано, що турнірний рух створює освітнє середовище, максимально наближене до реальної наукової діяльності, в якому учні працюють з відкритими дослідницькими задачами, навчаються аргументовано обстоювати власну позицію, критично оцінювати результати інших учасників, здійснювати командну взаємодію та приймати обґрунтовані рішення в умовах невизначеності. Обґрунтовано, що саме такі форми навчальної діяльності забезпечують ефективне формування предметних, дослідницьких, комунікативних і соціальних компетентностей, визначених сучасними освітніми стандартами. Окрему увагу приділено можливостям використання систем штучного інтелекту як інструменту інформаційної підтримки підготовки до турнірів за умови дотримання принципів академічної доброчесності та збереження самостійності дослідницької діяльності учнів.
Зроблено висновок, що турнірний рух є не лише ефективною формою роботи з обдарованою молоддю, а й перспективною складовою освітньої програми наукових ліцеїв, здатною забезпечити інтеграцію навчальної та науково-дослідної діяльності й сприяти підготовці майбутніх дослідників та інженерів.
Посилання
Білоус, П. О. (2025). Авторські ігрові завдання з фізики й астрономії як засіб розвитку творчих здібностей учнів. Наукові записки Малої академії наук України, 1 (32). 3-10. http://doi.org/10.51707/2618-0529-2025-32-01
Васянович, Г. П. (2010). Педагогіка і психологія. Вибрані твори (т. 4). Сполом.
Кабінет Міністрів України. (2020). Державний стандарт базової середньої освіти (Постанова № 898). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
Кабінет Міністрів України. (2024). Державний стандарт профільної середньої освіти (Постанова № 851). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-2024-%D0%BF#Text
Міністерство освіти і науки України. (2024). Про затвердження Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух (Наказ № 1820). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-11#Text
Моісєєнко, М. С. (2023). Інтерактивні технології як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках фізики. У Крок у науку: дослідження у галузі природничо-математичних дисциплін та методик їх навчання (с. 110-111).
Сальник, І. В., Сірик Е. П., & Мірошниченко, О. І. (2021). Розвиток нелінійного мислення учнів в експериментально-дослідницькій діяльності з фізики. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна, (27), 28-32. https://ped-series.kpnu.edu.ua/article/view/251651
Шарко, В. Д., & Пашко, М. І. (2014). Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей учнів загальноосвітніх навчальних закладів фізико-технічного профілю у позакласній роботі з фізики. Збірник наукових праць "Педагогічні науки", 1 (66). 165-171. https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/262
Шибка, О. С., & Шибка, Г. І. (2021). Ідеї освітніх STEM-STEAM-проєктів. Наукові записки Малої академії наук України, 2-3 (21-22), 128-139. https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-14
Bybee, R. W. (2013). The case for STEM education: Challenges and opportunities. https://museumofaviation.org/wp-content/uploads/2019/07/The_Case_for_STEM_Education.pdf
Graven, M., Lerman, S., & Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning and identity. Journal of Mathematics Teacher Education, (6), 185–194 (2003). https://doi.org/10.1023/A:1023947624004
Hmelo-Silver, C. E. (2004). Problem-Based Learning: What and How Do Students Learn? Educational Psychology Review, (16), 235-266. https://doi.org/10.1023/B:EDPR.0000034022.16470.f3
Hofstein,, A., & Lunetta, V. (2024). The Laboratory in Science Education: Foundations for the Twenty-First Century. Science Education, 88 (1), 28-54. https://doi.org/10.1002/sce.10106
Holmes, W., Bialik, V., & Fadel, C. (2023). Artificial intelligence in education. Data ethics: building trust: how digital technologies can serve humanity (pp. 621-653). https://doi.org/10.58863/20.500.12424/4276068
IYPT. (n. d.). International Young Physicists’ Tournament. https://www.iypt.org/
Kasneci, E., Seßler, K., Küchemann, S., Bannert, M., et al. (2023). ChatGPT for Good? On Opportunities and Challenges of Large Language Models for Education. Learning and Individual Differences, (103), 102274. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2023.102274
OECD (2019). Future of Education and Skills 2030. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2018/06/the-future-of-education-and-skills_5424dd26/54ac7020-en.pdf
Toulmin, S. E. (2006). Reasoning in theory and practice. In Arguing on Toulmin’s model. New essays on argumentation analysis and evaluation, 25-29 (2011). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/s10503-011-9214-y
Xiantao Wei, Zhongping Wang, Wei Zhao, Zengming Zhang, & Lazhen Sun. (2025). Incorporating IYPT problems into large-enrollment introductory physics labs for inquiry-based learning. European Journal of Physics, 46 (2), 025804. https://doi.org/10.1088/1361-6404/adb66a
Bilous, P. О. (2025). Avtorski ihrovi zavdannia z fizykyi i astronomii yak zasib rozvytku tvorchykh zdibnostei uchniv [Author's Game Tasks in Physics and Astronomy as a Means of Developing Students' Creative Abilities]. Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine, 1 (32), 3-10. http://doi.org/10.51707/2618-0529-2025-32-01 (in Ukrainian).
Bybee, R. W. (2013). The case for STEM education: Challenges and opportunities. https://museumofaviation.org/wp-content/uploads/2019/07/The_Case_for_STEM_Education.pdf (in English).
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2020). State Standard of Basic Secondary Education (Resolution No. 898). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text (in Ukrainian).
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2024). State Standard of Profile Secondary Education (Resolution No. 851). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-2024-%D0%BF#Text (in Ukrainian).
Graven, M., Lerman, S., & Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning and identity. Journal of Mathematics Teacher Education, (6), 185–194 (2003). https://doi.org/10.1023/A:1023947624004 (in English).
Hmelo-Silver, C. E. (2004). Problem-Based Learning: What and How Do Students Learn? Educational Psychology Review, (16), 235-266. https://doi.org/10.1023/B:EDPR.0000034022.16470.f3 (in English).
Hofstein,, A., & Lunetta, V. (2024). The Laboratory in Science Education: Foundations for the Twenty-First Century. Science Education. 88 (1), 28-54. https://doi.org/10.1002/sce.10106 (in English).
Holmes, W., Bialik, V., & Fadel, C. (2023). Artificial intelligence in education. Data ethics: building trust: how digital technologies can serve humanity (pp. 621-653). https://doi.org/10.58863/20.500.12424/4276068 (in English).
IYPT. (n. d.). International Young Physicists’ Tournament. URL: https://www.iypt.org/
Kasneci, E., Seßler, K., Küchemann, S., Bannert, M., et al. (2023). ChatGPT for Good? On Opportunities and Challenges of Large Language Models for Education. Learning and Individual Differences, (103), 102274. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2023.102274 (in English).
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2024) On Approval of the Regulation on School Students’ Olympiad and Tournament Movement (Order No. 1820). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-11#Text (in Ukrainian).
Moiseenko, М. S. (2023). Interaktyvni tekhnolohii yak zasib pidvyshchennia efektyvnosti navchalnoho protsesu na urokakh fizyky [Interactive Technologies as a Means of Increasing the Efficiency of the Educational Process in Physics Lessons]. In Conference paper. Step into science: research in the field of natural and mathematical disciplines and methods of their teaching (pp. 110-111) (in Ukrainian).
OECD (2019). Future of Education and Skills 2030. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2018/06/the-future-of-education-and-skills_5424dd26/54ac7020-en.pdf (in English).
Salnyk, I. V., Syrik, E., & Miroshnychenko, O. I. (2021). Rozvytkov neliiniinoho myslennia uchniv v eksperymentalno-doslidnytskii diialnosti z fizyky [Development of Non-Linear Thinking of Students in Experimental and Research Activities in Physics]. Collection of Scientific Works of Kamianets-Podilskyi National University Named After Ivan Ohiienko. Pedagogical Series, (27), 28-32. https://ped-series.kpnu.edu.ua/article/view/251651 (in Ukrainian).
Sharko, V. D., & Pashko, М. І. (2014). Psykholoho-pedahohichni osnovy rozvytku tvorchykh zdibnostei uchniv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv fizyko-tekhnichnoho profiliu u pozaklasnii roboti z fizyky [Psychological and Pedagogical Foundations of Developing Creative Abilities of Secondary School Students with Physics and Technology Profile in Extracurricular Work on Physics]. Collection of Scientific Papers "Pedagogical Sciences", 1 (66), 165-171. URL: https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/262 (in Ukrainian).
Shybka, О. S., & Shybka, H. І. (2021). Ideas for educational STEM-STEAM projects. Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine, 2-3 (21-22), 128-139. https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-14 (in Ukrainian).
Toulmin, S. E. (2006). Reasoning in theory and practice. In Arguing on Toulmin’s model. New essays on argumentation analysis and evaluation, 25-29 (2011). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/s10503-011-9214-y (in English).
Vasianovych, H. P. (2010). Pedahohika i psykholohiia. Vybrani tvory (vol. 4). Spolom 01 (in Ukrainian).
Xiantao Wei, Zhongping Wang, Wei Zhao, Zengming Zhang, & Lazhen Sun. (2025). Incorporating IYPT problems into large-enrollment introductory physics labs for inquiry-based learning. European Journal of Physics, 46 (2), 025804. https://doi.org/10.1088/1361-6404/adb66a (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.