РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ: ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Анотація

Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню психологічного підходу до інтерпретації художнього твору як ефективного засобу розвитку критичного мислення учнів на уроках літератури. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реалізації компетентнісного підходу, визначеного Державним стандартом базової середньої освіти та Концепцією «Нова українська школа», відповідно до яких розвиток критичного мислення, рефлексії, емоційного інтелекту, читацької компетентності та навичок аргументованого оцінювання є важливим результатом навчання. Визначено теоретичні засади психологічного підходу, який передбачає аналіз художнього твору крізь призму психології особистості, дослідження мотивів поведінки персонажів, їхніх потреб, цінностей, життєвого досвіду, внутрішніх конфліктів, міжособистісних взаємин, особливостей сімейного виховання та впливу соціального середовища на формування особистості. Доведено, що такий підхід сприяє встановленню причинно-наслідкових зв'язків між життєвими обставинами та вчинками героїв, розвитку емпатії, рефлексії, психологічної грамотності, уміння аналізувати альтернативні інтерпретації художніх образів, аргументовано обстоювати власну позицію й уникати стереотипних оцінок. Запропоновано систему авторських запитань для психологічної інтерпретації персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», що охоплює аналіз умов формування особистості, ціннісних орієнтацій, емоційних реакцій, очікувань, поведінки у кризових ситуаціях, міжособистісних взаємин і життєвих стратегій героїв. Обґрунтовано, що така система роботи формує психологічний портрет персонажа, розвиває навички критичного аналізу, багатоперспективного осмислення художнього тексту, прогнозування можливих наслідків різних моделей поведінки та перенесення набутого досвіду на аналіз реальних життєвих ситуацій. Практичну цінність дослідження становлять запропоновані методичні прийоми, серед яких психологічний портрет, психологічна реконструкція, психологічна рефлексія, інтерв'ю з персонажем, метод «гарячого крісла», дискусії, написання есе й щоденників від імені героїв, створення цитатних карт персонажів, аналіз альтернативних сценаріїв розвитку подій, використання цифрових технологій і засобів штучного інтелекту для візуалізації художніх образів та моделювання психологічних ситуацій. Зроблено висновок, що психологічний підхід забезпечує інтеграцію літературознавчого аналізу з психологічним осмисленням людської поведінки, перетворює урок літератури на простір особистісного смислотворення, розвитку читацької компетентності, медіаграмотності та стійкості учнів до маніпулятивних впливів, а також сприяє формуванню вмінь приймати виважені рішення, здійснювати моральний вибір і критично оцінювати інформацію в сучасному інформаційному просторі.