КУЛЬТУРНІ ТА НАВЧАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У РОЗВ’ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті презентовано результати методологічного аналізу культуротворчих функцій педагогічної освіти і висвітлено їх роль в розв’язанні екологічних проблем суспільства. Наголошено на необхідності розвитку екологізма усіх форм суспільної свідомості (у тому числі освітніх процесів), тобто формування такого світогляду, що спонукає діяльність людини та суспільства до гармонійного співіснування зі світом природи. Екологізм тлумачиться як складна система суспільних рефлексій і світоглядно-філософських настанов, що вибудовуються не лише на основі наукових екологічних знань, але й на ґрунті гуманістичних цінностей. Обґрунтовано необхідність нової – екологічно орієнтованої та аксіологічно забезпеченої – парадигми педагогічної освіти, яка повинна орієнтуватися на плідну взаємодію знань і моралі, має піклуватись про розвиток не лише когнітивно-пізнавальної, але й ціннісно-емоційної сфери особистості вчителя. Йдеться про нагальну необхідність ціннісної спрямованості екологічної освіти, оскільки будь-яке знання про природу потребує обов’язкового аксіологічного осмислення, аби перейти в систему принципів особистого життя і поведінки людини щодо навколишнього середовища.
Аналізується сучасна система підготовки вчителя до реалізації світоглядних функцій освіти. Підкреслено виключну роль учителя в реалізації культуротворчих функцій виховання, які на відміну від нормативно-регулюючих, забезпечують не догматичне нав’язування норм поведінки в природі, а сприяють глибокому морально-психологічному засвоєнню соціального досвіду взаємодії з нею. Саме культуротворчі пріоритети освітнього процесу оптимально відповідають сучасним завданням гуманізації та інтеграції освіти, науки та культури з метою збереження навколишнього середовища. В зв’язку з цим наголошена важливість гуманітарної підготовки вчителя, яка дозволить йому усвідомити закономірності розгортання творчих здібностей людини у загальнокультурному аспекті, адже саме в контексті культури проявляються такі суттєві виміри творчості, як її діалогізм, неповторність, зв’язок із смисложиттєвими цінностями буття в природі. У висновках виокремлено умови реалізації культурологічного підходу до формування еколого-соціального потенціалу педагога. Серед них наголошені такі, як корекція ціннісно-смислової спрямованості педагогічної освіти шляхом переосмислення її філософії і логіки з подальшою суб`єктивацією та індивідуалізацією її змісту; збільшення культуроємкості підготовки вчителя до еколого-освітньої діяльності через удосконалення гуманітарного змісту педагогічної освіти, завдяки забезпеченню творчої активності педагога у саморозкритті особистісного культурно-ціннісного потенціалу з метою формування творчої основи власної еколого-освітньої діяльності і креативності професійної поведінки взагалі.