СУЧАСНА КИТАЙСЬКА ШКОЛА: ТРАДИЦІЇ І ЗАРУБІЖНИЙ ВПЛИВ

Анотація

Висвітлюється розвиток педагогічної думки та загальної середньої освіти в Китаї впродовж ХІХ – початку ХХІ ст. Зазначається, що для Китаю до початку ХІХ ст. були характерні крайня ізольованість і несприйнятливість до будь-якого зарубіжного впливу. Величезний влив не лише на державне управління, а й на освіту в Китаї мало конфуціанство, норми поведінки та ціннісні орієнтири якого стали загальноприйнятими, перетворилися на символ «справді китайського». Таким чином, кожен китаєць незалежно від народження та виховання повинен був стати насамперед конфуціанцем. Перша опіумна війна (1839 – 1842 рр.) продемонструвала культурну й економічну відсталість Китаю й стимулювала розвиток
системи освіти, виникнення навчальних закладів європейського типу, запровадження класно-урочної системи. На початку ХХ ст. на китайську школу та педагогічну науку істотно вплинули ідеї прагматизму та вільної педагогіки. З другої половини ХХ ст. і до сьогодні в КНР активно вивчаються, узагальнюються й адаптуються різні зарубіжні педагогічні ідеї і концепції. Особливо популярні в країні погляди українського педагога В. Сухомлинського.