ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ЯК ІНТЕГРАЦІЙНА ПЕРСПЕКТИВА УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу ініціативи ЄС з побудови більш стійких та інклюзивних систем освіти і навчання в державах-членах у форматі «Європейський освітній простір».
Констатовано актуальність дослідження в умовах отримання Україною у 2022 році статусу кандидата на членство в ЄС та початку гармонізації національної правової системи з «acquis communautaire», включно з галуззю науки та освіти. Наукові розвідки з проблеми Європейського освітнього простору покликані сприяти підтримці реалізації стратегічних цілей України
з європейської інтеграції національної освіти. Для досягнення мети застосовано метод аналізу
ключових документів ЄС, які регулюють правове поле та визначають напрями розвитку Європейського освітнього простору. Було вивчено законодавчі і стратегічні документи України, що регулюють процес європейської інтеграції національної освіти. Аналіз монографічних досліджень уможливив осмислення характеру наукового дискурсу зазначеної проблеми. Охарактеризовано еволюцію Європейського освітнього простору від переліку принципів щодо усунення
перешкод для мобільності до цілісного концепту, який охоплює цілі політики європейського
співробітництва у галузі освіти і навчання з конкретними часовими рамками, систему управління цією співпрацею та систему моніторингу досягнення визначених цілей і показників, що є компасом для подальших політичних реформ. Констатовано важливість синергії Європейського освітнього простору, яка реалізується при вертикальній та горизонтальній взаємодіях (між ЄС та національними освітніми екосистемами держав-членів); з іншими просторами (Європейський дослідницький простір та Європейський простір вищої освіти), рамками (Європейська довідкова рамка ключових компетентностей для навчання впродовж життя; Європейська рамка кваліфікацій), ініціативами (Європейський порядок денний з навичок; План дій з цифрової освіти на 2021–2027). Зроблено висновок, що сьогодні Європейський освітній простір уособлює освіту майбутнього, він покликаний працювати як на загальноєвропейському, так і індивідуальному рівнях, в усіх контекстах освіти впродовж життя (life-wide & lifelong education). Перспектива членства України у ЄС зобов’язує інтенсифікувати синхронізацію пріоритетів розвитку національної освіти з пріоритетами ЄС.