Ключові слова
самоосвіта
системоутворювальний компонент
дидактична інтенсифікація
система самостійних робіт
Як цитувати
Анотація
Складне та різноманітне сучасне життя вимагає від системи вищої освіти України значних змін у процесі соціалізації молодого покоління та підготовки майбутніх спеціалістів. Насамперед ці зміни пов’язані з необхідністю формування активної та працелюбної людини, яка має великий запас знань та вміє самостійно здобувати та використовувати необхідну інформацію.
Сучасні політичні та суспільно-економічні умови потребують від майбутніх спеціалістів глибоких та міцних знань зі спеціальності, вдосконалення умінь та навичок, які не можна отримати тільки на лекційних та семінарських заняттях. Необхідність засвоєння великої кількості інформації студентами вищих навчальних закладів актуалізує потребу вдосконалення самостійної роботи студентів як засобу підвищення ефективності навчання та якості підготовки молодих фахівців, які повинні стати спеціалістами високого рівня і широко використовувати їх в науковій та професійній діяльності. На перший план виступає нова мета в освіті – формувати такі якості мислення, пам’яті, уваги, які дають можливість студентові самостійно засвоювати інформацію, яка постійно оновлюється, розвивати такі здібності та уміння, які забезпечать суголосність його діяльності з науково-технічним прогресом та новітніми інформаційними технологіями тощо.
У статті висвітлюються різноманітні визначення сутності самостійної роботи та її ознаки, основні аспекти сучасного психолого-педагогічного розуміння самостійної роботи студентів. Визначено її функції як системоутворювального компонента дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності студентів. Розглянуто її позитивний вплив на розумовий та особистісний розвиток студентів. Самостійну роботу варто розуміти як частину навчального процесу, яка проходить під керівництвом викладача. Вона спонукає до активності, самостійності та застосування творчих здібностей студентів. Самостійна робота є необхідним атрибутом життєвої позиції майбутнього спеціаліста. З’ясовано, що основними принципами побудови системи самостійних робіт як ефективного засобу дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності студентів є принципи комплексності, варіативності й активності.
Посилання
Алексюк, A., Аюрзанайн, А., Підкасистий, П., Козаков, В. (1993). Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. Київ: ІСДО.
Антонюк, М. (1995). Психологічні особливості формування у студентів умінь і навичок самостійної роботи. Сучасні педагогічні технології у вищій школі: науково-методичний збірник. Київ: Вища школа.
Балицька, Т. (2007). Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів у світлі Болонського процесу. Освіта Донбасу, 1, 9‒15.
Головко, Л. (2002). Активізація самостійної роботи студента під час лекційних занять. Освіта і управління, 1, 147–150.
Демченко, О. (2006). Дидактична система організації самостійної роботи студентів. Рідна школа, 5, 68–70.
Жмура, І. (2010). Забезпечення якості самостійної роботи студента: реалістично-прагматичний погляд викладача. Технології навчання: науково-методичний збірник. Рівне: НУВГП. 59 – 66.
Занюк, С. (1997). Психологія мотивації та емоцій. Луцьк: ЛДУ.
Мащенко, Н. (2006). Основи педагогіки і психології вищої школи: курс лекцій (2-е видання, доповнене й перероблене). Кременчук.
Подоляк, Л., Юрченко, В. (2006). Психологія вищої школи: навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. Київ: Філ-студія.
Семиченко, В. (2004). Психологія педагогічної діяльності: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Київ: Вища школа.
Слєпкань, З. (2005). Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. Київ: Вища школа.
Солдатенко, М. (2005). Самостійна пізнавальна діяльність студентів у контексті Болонського процесу. Рідна школа, 1, 49–51.
Стеченко, Д. (2005). Інновація та якість підготовки фахівців у вищій школі. Вища школа, 1, 43–45.
Aleksiuk, A., Aiurzanain, A., Pidkasystyi, P., Kozakov, V. (1993). Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv v umovakh intensyfikatsii navchannia. Kyiv: ISDO. (in Ukrainian).
Antoniuk, M. (1995). Psykholohichni osoblyvosti formuvannia u studentiv umin i navychok samostiinoi roboty. Suchasni pedahohichni tekhnolohii u vyshchii shkoli: naukovo-metodychnyi zbirnyk. Kyiv: Vyshcha shkola. (in Ukrainian).
Balytska, T. (2007). Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv u svitli Bolonskoho protsesu. Osvita Donbasu, 1, 9‒15. (in Ukrainian).
Demchenko, O. (2006). Dydaktychna systema orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv. Ridna shkola, 5, 68–70. (in Ukrainian).
Holovko, L. (2002). Aktyvizatsiia samostiinoi roboty studenta pid chas lektsiinykh zaniat. Osvita i upravlinnia, 1, 147–150. (in Ukrainian).
Mashchenko, N. (2006). Osnovy pedahohiky i psykholohii vyshchoi shkoly: kurs lektsii (2-e vydannia, dopovnene y pereroblene). Kremenchuk. (in Ukrainian).
Podoliak, L., Yurchenko, V. (2006). Psykholohiia vyshchoi shkoly: navchalnyi posibnyk dlia mahistrantiv i aspirantiv. Kyiv: Fil-studiia. (in Ukrainian).
Semychenko, V. (2004). Psykholohiia pedahohichnoi diialnosti: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv. Kyiv: Vyshcha shkola. (in Ukrainian).
Sliepkan, Z. (2005). Naukovi zasady pedahohichnoho protsesu u vyshchii shkoli. Kyiv: Vyshcha shkola. (in Ukrainian).
Soldatenko, M. (2005). Samostiina piznavalna diialnist studentiv u konteksti Bolonskoho protsesu. Ridna shkola, 1, 49–51. (in Ukrainian).
Stechenko, D. (2005). Innovatsiia ta yakist pidhotovky fakhivtsiv u vyshchii shkoli. Vyshcha shkola, 1, 43–45. (in Ukrainian).
Zaniuk, S. (1997). Psykholohiia motyvatsii ta emotsii. Lutsk: LDU. (in Ukrainian).
Zhmura, I. (2010). Zabezpechennia yakosti samostiinoi roboty studenta: realistychno-prahmatychnyi pohliad vykladacha. Tekhnolohii navchannia: naukovo-metodychnyi zbirnyk. Rivne: NUVHP. 59 – 66. (in Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.