Ключові слова
новотвори
лексема
терміни
історія педагогіки
дослідження
історія сьогодення
персоналістика
педагогічна персоналістика
Як цитувати
Анотація
Статтю присвячено появі нових лексем, утворених від прізвищ відомих діячів науки і культури, які здійснили помітний внесок в українську гуманітаристику, зокрема освіту та педагогіку. Матеріалом для аналізу стали тексти сучасних історико-педагогічних, аналітико-синтетичних джерел та мовознавчих розвідок. У ході дослідження застосовано лінгвістичну, лінгводидактичну і біоліографічно-пошукову метолодогії. Виявлено, що накопичення різноспрямованих досліджень у центрах, лабораторіях, кімнатах, громадських утвореннях, об’єднаних одним прізвищем, формують передумови появи нових лексем у аналітичних текстах, присвячених певній особистості. Встановлено, що ці процеси стимулювали словотворення, спричинили виникнення нових лексичних одиниць, похідних від прізвищ педагога/культурного діяча. Здебільшого, це частина особового іменника/прізвища і словотворчий суфікс – найчастіше -знавство, що вказує не лише на вивчення спадщини, а й здобуття нового знання. З’ясовано, що так виникло чимало лексичних новотворів, які можна вважати дефініціями. У статті проаналізовано 12 з наявних у сучасному українському інформаційному просторі. Наголошено, що лише деякі розглянуто дослідниками в різних гіпертекстах та контекстах. У висновках і перспективах подальших досліджень зазначено, що це явище історії сьогодення має виражену тенденцію до розгортання, тож у майбутньому вважаємо обов’язковим тлумачення кожної педагогічної персоналії, навколо якої вже накопичено достатню кількість наукових, популярних, бібліографічних праць та матеріалів.
Посилання
Sablayrolles, J.-F. (2018). Diversité des relations entre néologie et noms propres. Cahiers de lexicologie, 113 (Néologie et noms propres), 29–43.
Vaxelaire, J.-L. (2018). Sarkoleaks au Jupiterland. Les noms propres au service de la créativité lexicale. Cahiers de lexicologie, 113 (Néologie et noms propres), 45–59.
Білоус, Н. П., Новохатська, Н. В. (2019). Відонімні неологізми з основами Obama і Trump в інтимізованих заголовках. Наукові записки Національного університету «Острозька академія": серія Філологія», 5 (73), 206–209.
Бойда, А. (2022). Історіографічний доробок науково-педагогічної спадщини Миколи Пирогова. Студентські історичні зошити, 14, 65–73.
Вощевська, Н. Г. та ін. (упоряд.). (2016). Історична Шевченкіана. Київ: Інститут історії України НАНУ; Національна історична бібліотека України.
Гуржій, А. М. та ін. (2021). Організаційні засади формування цифрової інфраструктури освіти і педагогічної науки в Україні (кінець 80-х рр. ХХ століття ‒ початок ХХІ століття). Інформаційні технології і засоби навчання, 83(3), 26‒48. https://doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4219
Дічек, Н. П. (2008). Спадщина А. С. Макаренка – феномен світового освітньо-виховного процесу. Педагогіка і Психологія, 3 (4), 5–14.
Електронна бібліотека «Україніка». (б.д.). Сковородіана: Сковорода Григорій Савич (1722–1794). https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/col/col0000015863
Козирєва, З. Г. (Ред). (2023). Теоретичні засади лексикографування мовотворчості: ідіолект і узус [Монографія, електронне видання]. Київ: Інститут української мови НАН України. https://iul-nasu.org.ua/wp-content/uploads/2024/02/MONOGRAFIYA_leksykology.pdf
Лучкевич, В. В. (2009). Коменіана в українській педагогічній історіографії (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.) [Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук]. Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка.
Моргун, А. та ін. (2021). Розвиток соціальних комунікацій в руслі документно-інформаційних ресурсів та технологій [Монографія]. Мукачево: РВВ МДУ. http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/7957/3/Development_%20of_%20social%20_communications%20_in_%20line_%20with_%20document_%20and_%20information_%20resources_%20and_%20technologies%20_monograph.pdf.pdf
Окса, М. М. (2017). Макаренкознавство. У Енциклопедія Сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-60642
ПНПУ імені В. Г. Короленка, Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха. (б.д.). Макаренкіана. http://lib.pnpu.edu.ua/makarenkiana/1876
Розман, І. (2020). Українська педагогічна біографістика (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Ужгород: РІК-У.
Розман, І. (2021). Розвиток педагогічної біографістики в Україні у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття [Автореферат дисертації доктора педагогічних наук]. Мукачево: Мукачівський державний університет, Тернопільський Національний педагогічний університет імені Володимира Івасюка.
Савченко, О. Я. (2003). Розвиток сухомлиністики за десять років (1993–2003 рр.). Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 52(1), 18–22.
Стишов, О. А. (2022). Особливості словотворення складних оказіоналізмів у сучасній українській мові. Лінгвістичні дослідження, 43, 41–52.
Стребна, О. В. (2018). Концепція педагогічного паритету. Педагогічний альманах, 38, 276–282.
СУМ в Україні. (2019, 27 лютня). Запрошуємо на суспільно-виховний семінар Ретроспектива – Перспектива [Фейсбук допис]. Facebook. https://www.facebook.com/CYM.Ukraine/posts/1957249661046995
Сухомлинська, О. (2021). Праці сучасних українських науковців у вимірі сухомлиністики. Нова педагогічна думка, 2, 3–11. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-3-11
Сухомлинська, О. (2022). Понятійно-термінологічна система педагогічної науки як предмет історико-педагогічних досліджень. Соціальна робота і соціальна освіта, 1, 5–17. https://doi.org/10.31499/2618-0715.1(8).2022.262601.
Факультет української філології, культури та мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства, & Центр компетентностей «Грінченкознавство». (б.д.). Історія грінченкознавства. https://surl.lu/xkznhf
Шокало, О. А. (2023). Своєчасність морально-світоглядного руху Сковородинства. Науково-освітній портал «Григорій Савович Сковорода». https://skovoroda.man.gov.ua/article/svoyechasnist-skovorodynstva
Bilous, N. P., Novokhatska, N. V. (2019). Vidonimni neolohizmy z osnovamy Obama i Trump v intymizovanykh zaholovkakh. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia": seriia Filolohiia», 5 (73), 206–209. (in Ukrainian).
Boida, A. (2022). Istoriohrafichnyi dorobok naukovo-pedahohichnoi spadshchyny Mykoly Pyrohova. Studentski istorychni zoshyty, 14, 65–73. (in Ukrainian).
Dichek, N. P. (2008). Spadshchyna A. S. Makarenka – fenomen svitovoho osvitno-vykhovnoho protsesu. Pedahohika i Psykholohiia, 3(4), 5–14. (in Ukrainian).
Elektronna biblioteka «Ukrainika». (n.d.). Skovorodiana: Skovoroda Hryhorii Savych (1722–1794). https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/col/col0000015863 (in Ukrainian).
Fakultet ukrainskoi filolohii, kultury ta mystetstva Kyivskoho stolychnoho universytetu imeni Borysa Hrinchenka. Kafedra ukrainskoi literatury, komparatyvistyky i hrinchenkoznavstva. Tsentr kompetentnostei «Hrinchenkoznavstvo». (n.d.). Istoriia hrinchenkoznavstva. https://surl.lu/xkznhf (in Ukrainian).
Hurzhii, A. M. ta in. (2021). Orhanizatsiini zasady formuvannia tsyfrovoi infrastruktury osvity i pedahohichnoi nauky v Ukraini (kinets 80-kh rr. XX stolittia ‒ pochatok XXI stolittia). Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 83(3), 26‒48. https://doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4219 (in Ukrainian).
Kozyrieva, Z. H. (Ed). (2023). Teoretychni zasady leksykohrafuvannia movotvorchosti: idiolekt i uzus [Monohrafiia, elektronne vydannia]. Kyiv: Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy. https://iul-nasu.org.ua/wp-content/uploads/2024/02/MONOGRAFIYA_leksykology.pdf (in Ukrainian).
Luchkevych, V. V. (2009). Komeniana v ukrainskii pedahohichnii istoriohrafii (druha polovyna XIX – persha polovyna XX st.) [Avtoreferat dysertatsii kandydata pedahohichnykh nauk]. Drohobych: Drohobytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Ivana Franka. (in Ukrainian).
Morhun, A. at al. (2021). Rozvytok sotsialnykh komunikatsii v rusli dokumentno-informatsiinykh resursiv ta tekhnolohii [Monohrafiia]. Mukachevo: RVV MDU. http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/7957/3/Development_%20of_%20social%20_communications%20_in_%20line_%20with_%20document_%20and_%20information_%20resources_%20and_%20technologies%20_monograph.pdf.pdf (in Ukrainian).
Oksa, M. M. (2017). Makarenkoznavstvo. In Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. https://esu.com.ua/article-60642 (in Ukrainian).
PNPU imeni V. H. Korolenka. Biblioteka imeni M. A. Zhovtobriukha. (n.d.). Makarenkiana. http://lib.pnpu.edu.ua/makarenkiana/1876 (in Ukrainian).
Rozman, I. (2020). Ukrainska pedahohichna biohrafistyka (druha polovyna XX – pochatok XXI stolittia). Uzhhorod: RIK-U. (in Ukrainian).
Rozman, I. (2021). Rozvytok pedahohichnoi biohrafistyky v Ukraini u druhii polovyni XX – na pochatku XXI stolittia [Avtoreferat dysertatsii doktora pedahohichnykh nauk]. Mukachevo: Mukachivskyi derzhavnyi universytet, Ternopilskyi Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Volodymyra Ivasiuka. (in Ukrainian).
Sablayrolles, J.-F. (2018). Diversité des relations entre néologie et noms propres. Cahiers de lexicologie, 113 (Néologie et noms propres), 29–43. (in French).
Savchenko, O. Ya. (2003). Rozvytok sukhomlynistyky za desiat rokiv (1993–2003 rr.). Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 52(1), 18–22. (in Ukrainian).
Shokalo, O. A. (2023). Svoiechasnist moralno-svitohliadnoho rukhu Skovorodynstva. Naukovo-osvitnii portal «Hryhorii Savovych Skovoroda». https://skovoroda.man.gov.ua/article/svoyechasnist-skovorodynstva (in Ukrainian).
Strebna, O. V. (2018). Kontseptsiia pedahohichnoho parytetu. Pedahohichnyi almanakh, 38, 276–282. (in Ukrainian).
Styshov, O. A. (2022). Osoblyvosti slovotvorennia skladnykh okazionalizmiv u suchasnii ukrainskii movi. Linhvistychni doslidzhennia, 43, 41–52. (in Ukrainian).
Sukhomlynska, O. (2021). Pratsi suchasnykh ukrainskykh naukovtsiv u vymiri sukhomlynistyky. Nova pedahohichna dumka, 2, 3–11. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-3-11 (in Ukrainian).
Sukhomlynska, O. (2022). Poniatiino-terminolohichna systema pedahohichnoi nauky yak predmet istoryko-pedahohichnykh doslidzhen. Sotsialna robota i sotsialna osvita, 1, 5–17. https://doi.org/10.31499/2618-0715.1(8).2022.262601 (in Ukrainian).
SUM v Ukraini. (2019, February 27). Zaproshuiemo na suspilno-vykhovnyi seminar Retrospektyva – Perspektyva. [Feisbuk]. https://www.facebook.com/CYM.Ukraine/posts/1957249661046995 (in Ukrainian).
Vaxelaire, J.-L. (2018). Sarkoleaks au Jupiterland. Les noms propres au service de la créativité lexicale. Cahiers de lexicologie, 113 (Néologie et noms propres), 45–59. (in French).
Voshchevska, N. H. at al. (Comp.). (2016). Istorychna Shevchenkiana. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU; Natsionalna istorychna biblioteka Ukrainy. (in Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.