КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Анотація

Розкриваються концептуальні засади дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі. На думку авторів, головна особливість такого навчання полягає в активізації навчальної роботи дітей з наданням їй дослідницького характеру, і, таким чином поступовому переданні учням ініціативи в організації їхньої пізнавальної діяльності. Такий підхід потребує від учителя адаптації методики дослідницького навчання відповідно до інтересів і здібностей учнів, вікових особливостей їх психічного розвитку. Теоретично обґрунтовано основні функції дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі. Залучення школярів до такої діяльності дає змогу успішно вирішувати багато освітніх проблем, зокрема,пов’язаних з індивідуальним підходом, рівневою диференціацією, створенням позитивної навчальної мотивації, професійною орієнтацією. До головних характеристик дослідницької діяльності в процесі навчання історії автори відносять: 1) виокремлення в навчальному історичному матеріалі проблеми, яка може передбачати неоднозначність у її розв’язанні (для підручників – це насамперед проблемна подання матеріалу); 2) набуття учнями вмінь формулювати припущення, гіпотези через систему спеціально розроблених завдань; 3) розвиток навичок роботи учнів із різноманітними джерелами інформації та їх аналізу; 4) формування умінь і навичок самоосвіти, тобто способів активної пізнавальної діяльності школярів; 5) розвиток в учнів здатності займати дослідницьку позицію, застосовувати елементи дослідницької діяльності; 6) формування вміння презентувати результати дослідницького пошуку. Застосування дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі дасть можливість значно підвищити рівень навчальних досягнень й історичної компетентності учнів, розвивати в них важливі характеристики креативності, такі як оригінальність, гнучкість, продуктивність мислення, легкість асоціювання, чутливість до проблем, забезпечити практичну спрямованість умінь і компетентностей учнів.