КРЕАТИВНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ТА ІНТЕГРАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ
PDF
HTML

Ключові слова

креативність
креативна компетентність управлінського персоналу освітньої організації
концепт «креативна управлінська діяльність»
креативний управлінський процес

Як цитувати

Саух, І., Саух, П., & Солодовник, А. (2024). КРЕАТИВНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ТА ІНТЕГРАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ. Український Педагогічний журнал, (2), 90–103. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-90-103

Анотація

У статті автори відзначають, що в сучасних умовах важливою постає проблема актуалізації ролі креативності як ключової компетентності та інтегрального результату якості управлінського процесу в освітній сфері. Констатується, що актуальність дослідження проблеми креативності як сутнісної характеристики управлінської діяльності в освітній сфері набуває особливої ваги з огляду на те, що саме через освіту формується міцне громадянське суспільство та реалізуються нові моделі державного управління у політиці, економіці й соціальній сфері. Запропоновано розгляд феномену креативності управлінської діяльності як такий, що об’єктивно обумовлений зміною освітньої парадигми в дискурсі нових викликів цивілізаційного розвитку, перетворення інтелекту й духовного продукту суспільної діяльності на реальну продуктивну силу. Авторами надано визначення креативної управлінської компетентності керівника освітньої установи. Представлено розроблену авторами концептуальну модель освіти і з огляду на її зміст обґрунтовано з методологічної точки зору об’єктивну необхідність креативної управлінської діяльності закладу освіти в теперішній час. Стверджується, що проблему застосування та повноцінного використання концепції креативної управлінської діяльності керівника закладу освіти ніяким чином не слід розглядати в якості «новомодної теорії», навпаки, доведено, що креативність наразі постає безальтернативною основою впровадження нової економічної моделі функціонування системи освіти в цілому й її управлінського складника зокрема.

https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-90-103
PDF
HTML

Посилання

Бусел, В.Т. (ред.). (2004). Великий тлумачний словник сучасної української. Київ‒Ірпінь: ВТФ «Перун».

Голованчук, Є.В. (2022). Креативність як фактор ефективного функціонування компанії. Київ: НаУК-МА. https://junist.com.ua/images/naukovo-metodychna/formuvcreatyvosobyst-.pdf

Калініна, Л.М. (2012). Проблеми та реалії державно-громадського управління освітою на сучасному етапі розвитку демократичного суспільства. Прозоре управління, 3, 2‒10.

Кремень, В.Г. (2005). Освіта і наука в Україні ‒ інноваційні аспекти: Стратегія. Реалізація. Результати. Київ: Грамота.

Кремень, В.Г. (ред.). (2008). Енциклопедія освіти. Київ: Юрінком Іетер.

Мармаза, О.І. (2017). Менеджмент освітньої організації. Харків: ТОВ «Щедра садиба».

Про освіту (2017). Закон України (No3504-IX). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3504-20#n10

Amabile, T. (2012). Componential Theory of Creativity. No. 12-096, Harvard Business School. http://www.hbs.edu/faculty/Publication%20Files/12-096.pdf

Amabile, T., & Pratt, M. (2016). The Dynamic Componential Model of Creativity and Innovation in Organizations: Making Progress, Making Meaning. Research in Organizational Behavior, 36, 157‒183. https://doi.org/10.1016/j.riob.2016.10.001

Bono, E. de. (1990). Lateral Thinking: Creativity Step by Step Paperback. New York.

Csikszentmihalyi, M. (2014). The Systems Model of Creativity. Claremont: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9085-7

Delors, J. (1996). Learning: the treasure within; report to UNESCO of the International Commission on Education for the Twenty-first Century (highlights). UNESCO.

Epstein, R., Kaminaka, K., Phan, V., Uda, R. (2013). How is creativity best managed? Some empirical and theoretical guidelines. Creativity and Innovation Management. 22(4), 359–374.

Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class: And How It’s Transforming Work, Leisure and Everyday Life. N.Y.: Basic Books.

Foster, N., Schleicher, A. (2022). Assessing creative skills. Creative Education. Creative Education, 13, 1‒29. https://www.scirp.org/journal/ce 10.4236/ce.2022.131001

Guilford, J.P. (1986). Creative Talents, New York.

Hennessey, B., & Amabile, T. (2010). Creativity. Annual Review of Psychology, 61, 569‒598.https://doi.org/10.1146/annurev.psych

Howkins, J. (2021). The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. Penguin. https://cch.novascotia.ca/sites/

Human Development Report 2021/2022: Uncertain Times, Unsettled Lives: Shaping our Future in a Transforming World. https://reliefweb.int/report/world/human-development-report-20212022-

Kościelnik, J. (2014). Formy aktywnośc i ruchowej spotykane w programach Zielonych Szkół. Zeszyty Naukowe Almamernr 1 (70).

Lucas, B. (2016). A Five-Dimensional Model of Creativity and Its Assessment in Schools. Applied Measurement in Education, 29, 278‒290. https://doi.org/10.1080/08957347.2016.1209206

Lucas, B., & Spencer, E. (2017). Teaching Creative Thinking: Developing Learners Who Generate Ideas and Can Think Critically. Crown House Publishing. https://bookshop.canterbury.ac.uk/Teaching-Creative-Thinking-Developing-learners-who-generate-ideas-and-can-think-critically_9781785 832369

Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary. (2020). https://www.merriam-webster.com/dictionary/creativity. Accessed 24 Nov. 2023.

Nordstrom, K., Ridderstrale, J. (2003). Funky business: Talent makes capital dance. Publisher: ‎Financial Times Management; First Edition (January 1, 1999).

Pearce, J.Ch. (2019). Spiritual Initiation and the Breakthrough of Consciousness: The Bond of Power, Park Street Press.

Plucker, J. A., Beghetto, R. A., & Dow, G. T. (2004). Why Isn’t Creativity More Important to Educational Psychologists? Potentials, Pitfalls, and Future Directions in Creativity Research. Educational Psychologist, 39, 83‒96. https://doi.org/10.1207/s15326985ep3902_1

Stein, L. D. (1876). Verwaltungslehre. (1865‒1868). Stuttgart.

Sternberg, R. (2006). The nature of creativity. Creativity research, Vol. 18, N 1, 87–98.

Sternberg, R., & Lubart, T. (1991). An Investment Theory of Creativity and Its Development. Human Development, 34, 1‒31. https://doi.org/10.1159/000277029

Sternberg, R., & Lubart, T. (1995). Defying the Crowd: Cultivating Creativity in a Culture of Conformity. Free Press. http://psycnet.apa.org/record/1995-97404-000

Torrance, E.P. (1972). Predictive validity of the Torrance tests of creative thinking. Jornal of creative behavior. Vol. 6, N 4. 236–252.

Vestena, C., Berg, J., Silva, W. & Costa-Lobo, C. (2020). Intelligence and Creativity: Epistemological Connections and Operational Implications in Educational Contexts. Creative Education, 11, 1179‒1200. 10.4236/ce.2020.117088.

Amabile, T. (2012). Componential Theory of Creativity. No. 12-096, Harvard Business School. http://www.hbs.edu/faculty/Publication%20Files/12-096.pdf (in English).

Amabile, T., & Pratt, M. (2016). The Dynamic Componential Model of Creativity and Innovation in Organizations: Making Progress, Making Meaning. Research in Organizational Behavior, 36, 157‒183. https://doi.org/10.1016/j.riob.2016.10.001 (in English).

Bono, E. de. (1990). Lateral Thinking: Creativity Step by Step Paperback. New York. (in English).

Busel, V.T. (red.). (2004). Velykyy̆ tlumachnyy̆ slovnyk suchasnoï ukraïnskoï. Kyiv‒Irpin: VTF «Perun». (in Ukrainian).

Csikszentmihalyi, M. (2014). The Systems Model of Creativity. Claremont: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9085-7 (in English).

Delors, J. (1996). Learning: the treasure within; report to UNESCO of the International Commission on Education for the Twenty-first Century (highlights). UNESCO. (in English).

Epstein, R., Kaminaka, K., Phan, V., Uda, R. (2013). How is creativity best managed? Some empirical and theoretical guidelines. Creativity and Innovation Management. 22(4), 359–374. (in English).

Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class: And How It’s Transforming Work, Leisure and Everyday Life. N.Y.: Basic Books. (in English).

Foster, N., Schleicher, A. (2022). Assessing creative skills. Creative Education. Creative Education, 13, 1‒29. https://www.scirp.org/journal/ce 10.4236/ce.2022.131001 (in English).

Guilford, J.P. (1986). Creative Talents, New York. (in English).

Hennessey, B., & Amabile, T. (2010). Creativity. Annual Review of Psychology, 61, 569‒598.https://doi.org/10.1146/annurev.psych (in English).

Holovanchuk, Ye.V. (2022). Kreatyvnist yak faktor efektyvnoho funktsionuvannia kompanii. Kyiv: NaUK-MA. https://junist.com.ua/images/naukovo-metodychna/formuvcreatyvosobyst-.pdf (in Ukrainian).

Howkins, J. (2021). The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. Penguin. https://cch.novascotia.ca/sites/ (in English).

Human Development Report 2021/2022: Uncertain Times, Unsettled Lives: Shaping our Future in a Transforming World. https://reliefweb.int/report/world/human-development-report-20212022- (in English).

Kalinina, L.M. (2012). Problemy ta realiï derzhavno-hromadskoho upravlinnia osvitoiu na suchasnomu etapi rozvytku demokratychnoho suspilstva. Prozore upravlinnia, 3, 2‒10. (in Ukrainian).

Kościelnik, J. (2014). Formy aktywnośc i ruchowej spotykane w programach Zielonych Szkół. Zeszyty Naukowe Almamernr 1 (70). (in Polish).

Kremen, V.H. (2005). Osvita i nauka v Ukraini ‒ innovatsiini aspekty: Stratehiia. Realizatsiia. Rezultaty. Kyiv: Hramota. (in Ukrainian).

Kremen, V.H. (red.). (2008). Entsyklopediia osvity. Kyiv: Yurinkom Ieter. (in Ukrainian).

Lucas, B. (2016). A Five-Dimensional Model of Creativity and Its Assessment in Schools. Applied Measurement in Education, 29, 278‒290. https://doi.org/10.1080/08957347.2016.1209206 (in English).

Lucas, B., & Spencer, E. (2017). Teaching Creative Thinking: Developing Learners Who Generate Ideas and Can Think Critically. Crown House Publishing. https://bookshop.canterbury.ac.uk/Teaching-Creative-Thinking-Developing-learners-who-generate-ideas-and-can-think-critically_9781785 832369 (in English).

Marmaza, O.I. (2017). Menedzhment osvitnoï orhanizatsiï. Kharkiv: TOV «Shchedra sadyba». (in Ukrainian).

Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary. (2020). https://www.merriam-webster.com/dictionary/creativity. Accessed 24 Nov. 2023. (in English).

Nordstrom, K., Ridderstrale, J. (2003). Funky business: Talent makes capital dance. Publisher: ‎Financial Times Management; First Edition (January 1, 1999). (in English).

Pearce, J.Ch. (2019). Spiritual Initiation and the Breakthrough of Consciousness: The Bond of Power, Park Street Press. (in English).

Plucker, J. A., Beghetto, R. A., & Dow, G. T. (2004). Why Isn’t Creativity More Important to Educational Psychologists? Potentials, Pitfalls, and Future Directions in Creativity Research. Educational Psychologist, 39, 83‒96. https://doi.org/10.1207/s15326985ep3902_1 (in English).

Pro osvitu (2017). Zakon Ukrainy (No3504-IX). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3504-20#n10 (in Ukrainian).

Stein, L. D. (1876). Verwaltungslehre. (1865‒1868). Stuttgart. (in English).

Sternberg, R. (2006). The nature of creativity. Creativity research, Vol. 18, N 1, 87–98. (in English).

Sternberg, R., & Lubart, T. (1991). An Investment Theory of Creativity and Its Development. Human Development, 34, 1‒31. https://doi.org/10.1159/000277029 (in English).

Sternberg, R., & Lubart, T. (1995). Defying the Crowd: Cultivating Creativity in a Culture of Conformity. Free Press. http://psycnet.apa.org/record/1995-97404-000 (in English).

Torrance, E.P. (1972). Predictive validity of the Torrance tests of creative thinking. Jornal of creative behavior. Vol. 6, N 4. 236–252. (in English).

Vestena, C., Berg, J., Silva, W. & Costa-Lobo, C. (2020). Intelligence and Creativity: Epistemological Connections and Operational Implications in Educational Contexts. Creative Education, 11, 1179‒1200. 10.4236/ce.2020.117088 (in English).

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.